Юлія-Ванда Мусаковська / поки

ти скажи що ти чуєш невже ти не чуєш ці дзвони

по мені пом’яни мене звисока наче з амвона

так недбало рядки повишивано чорно-червоним

ніби кара за давні борги переплутані масті

чи ти просто безумний картяр чи то батяр чи майстер

чи книжковий старий що пропив загубив свої снасті

маргарітас омріяні майстрові сняться і море

у мішках пеліканів заховані трупики мойви

і тремтять на піску і дзьоби їхні повні безмовні

не гарчать не гучать переломлено волю надвоє

і перо у ребро не печалься кохана загою

якщо станеш новою мелодія стане новою

на всі боки я каюсь тікають слова тарганами

недолугі правице і серце що буде із нами

не пали кличе клин краще з мене склади орігамі

поки гнеться папір

поки я ще не пил під ногами