Іздрик / Іздрик, який може бути художником
«Не кожен поет може бути художником. Юрко Іздрик може!» - під цим гаслом у галереї «Дзиґа» минуло відкриття виставки графіки та колажу «Наосліп» письменника та музиканта, автора концептуального журнального проекту «Четвер» (якого називають одним із гуру сучасної української літератури) Юрка Іздрика.
Бо Іздрик презентував роботи, у яких, за словами директора «Дзиґи» Володимира Кауфмана, він демонструє не лише вміння оперувати своїми відчуттями, а й вміння втілювати ці відчуття у візуальні форми. Властиво, демонструє не вперше. Створена упродовж місяця експозиція «Наосліп» (із робіт, що їх Іздрик малює та перемальовує упродовж двадцяти років) - третій повноцінний проект (перед тим були «Утилізація» та «Анатомія світу») у форматі «Дзиґи».
Створені у ситуації браку світла роботи (саме тому назва «Наосліп», яка не є «ні метафорою, ні концептом») Юрко Іздрик, попри уже існуючі для них назви, взявся називати за допомогою фломастера після завершення відкриття виставки ще раз, у такий спосіб демонструючи не лише своєрідний перформенс, а й власне бажання збагатити дійство іронією та грою. Бо без цього презентоване (за словами Юрка Іздрика, фарби повинні бути не лише водостійкими, а й особливо токсичними) виглядало як спроба аналізу душевного стану художника - доволі депресивно та агресивно як до світу, так і до себе самого.
«Коли ці роботи були в мене вдома, я не відчував їхню агресію, - ділився думками з «Поштою» Юрко Іздрик. - А тут вони й справді дуже яскраві й дійсно трохи агресивні. Зараз маю можливість бачити себе колишнього і нинішнього. Я змінився хоча б у тому, що став набагато добрішим і толерантнішим до себе».