Віктор Іщенко / Хрест

Хрест

трансцендентальний вимір

п’яних ілюзій

я – глашатай невинних кісток

кожен раз більше вище

нерви на дріт намотуй

зарийся по шию в пісок

експерименти

вирішальні моменти

сороміцькі мости вороття

з нових обочин

і щасливих скорочень

починається шлях в небуття

голови вище

сірники і каністра

поплюємо на світ з висоти

Видави прищик

перемучайся вмийся

налигайся до крику й пости

хрест

посеред дороги

віриш і далі

дали

пробу

і стало легше

значить –

пора під поїзд