Книжка Сергія Єкельчика розповідає про те, як винахідливо, іноді грайливо, українофіли другої половини ХІХ століття використовували імперський словник і концептуальний апарат для створення нового культурного світу з матеріалу селянських звичаїв — світу, який на перший погляд не входив у конфлікт із лояльністю до імперії, але з часом неминуче підривав її засади. Автор переконує, що епоха українофільства — це не пройдений етап у наперед визначеному поступові української нації до самоусвідомлення і власної держави, а радше час різноманітних можливостей для самовизначення, розмаїтих культурних стратегій та розхитування імперських цінностей зсередини.
1. Тіло і національний міт: до картини українського
національного відродження ХІХ століття*.
2. Творення святині: українофіли і Шевченкова
могила в Каневі (1861–1900-ті роки)** .
3. Великий наратив і його розриви: Україна в
російських підручниках з історії і уявленні
українських студентів (1830–1900-ті роки)*.
Тексти і прогалини.
Вчителі й учні.
4. Український національний рух XIX — початку
XX сторіччя: загальноевропейська модель
та українська специфіка.
Термінологічні шукання дослідників національного
руху. Історія України й українського
національного руху XIX — початку XX сторіччя
у світлі теорії «історичних»
і «неісторичних» націй.
Періодизація історії українського національного
руху XIX — початку XX сторіччя:
у пошуках критерію.
5. Доба федералізму: до теоретичного осмислення
історії українського національного руху
1840–1880-х pоків.
Кирило-Методіївське братство і Тарас Шевченко.
Революційні події 1848 року в Галичині.
Громадський рух 1860–1870-х pоків: громади,
боротьба москвофілів і народовців у Галичині.
«Український соціялізм». Оцінка поглядів
і діяльности Михайла Драгоманова
та Івана Франка.
6. Федералізм Михайла Драгоманова.
7. Національний міт чи історія:
Михайло Драгоманов як критик сучасної йому
української історіографії.
М'яка палітурка, 272 с., видання 2010 р.