Роман відомого українського письменника, лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка розповідає про найскладніші часи в історії українського народу в XXст. Автор проводить головного героя твору Максима Нетребу через страхіття голодомору 1933 p., масові репресії 1937 p., тюрму, Всрхньо-Колимський концтабір і сповнену тривог довготривалу втечу з нього, окупацію України фашистськими загарбниками, службу в поліції й приховану боротьбу з окупантами в групі Української Повстанської Армії, сприяння комуністичному підпіллю та партизанам, перебування на чужині та власні душевні муки.
Анатолій Шпиталь:
«Коли читаєш якийсь художній твір, хочеться дізнатися більше про автора, про те, як він пише, особливо ж про лише йому притаманні таємниці творчості, про що блискуче повідав у «Алхімії слова» Я. Парандовський та в «Золотій троянді» К. Паустовський. Так от, І. Білик перед написанням твору все продумує: сюжет кожного розділу, персонажі (головні), психологічну і мовну характеристику героїв. І пишеться твір з кінця літа і до наступного літа, щодня».
Мова: українська