Крамниця / Книжки / Історія / Наталія Юсова

«Давньоруська народність»: зародження і становлення концепції в радянській історичній науці (1930-ті - перша половина 1940-х рр.)

Монографія присвячена дослідженню генезису концепції давньоруської народності в контексті розвитку історичної науки в СРСР упродовж 1930-х - першої половини 1940-х рр. Праця побудована на значному комплексі архівних матеріалів з архівосховищ України й Російської Федерації, а також історіографічних джерел. У праці простежуються наукові та ідеологічні витоки й передумови виникнення згаданої концепції; реконструйовано особливості процесу постання вчення про давньоруську народність; з'ясовано, які саме політико-ідеологічні чинники позначилися на розвитку концепції, і визначено ступінь їхнього впливу; виокремлено та проаналізовано персональний внесок її фундаторів, у тому числі й українських вчених; встановлено хронологічні віхи генезису концепції. Книга розрахована на фахівців.

Тверда палітурка, 620 с., видання 2006 р.

Зміст:

Зміст
Перелік умовних скорочень
Передмова
Вступ
Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження
1.1. Стан наукового опрацювання проблеми
1.2. Характеристика джерельної бази
Розділ 2. Погляди дослідників ХІХ – першої третини ХХ ст. на проблему походження східнослов’янських народів
2.1. Парадигма “єдиної руської народності” та питання походження східнослов’янських народностей у дореволюційній східнослов’янській історіографії
2.1.1. Еволюція термінологічно-понятійного лексикону в етнонаціональній сфері гуманітарної науки у другій половині ХІХ ст. – першій половині третині ХХ ст.
2.1.2. Витоки парадигми “єдиної руської народності” та її розвиток
2.1.3. Етнічні процеси давньоруської доби згідно з поглядами М. Костомарова
2.1.4. Проблема давньоруської етномовної спільності в працях О. Шахматова
2.2. Питання етногенезу східного слов’янства в концепції М. Грушевського та ставлення до неї інших дослідників
2.2.1. Погляди М. Грушевського на етногенез східних слов’ян
2.2.2. Корективи щодо візії Київської Русі в концепції М. Грушевського у працях Д. Багалія та М. Яворського
2.2.3. Білоруська історіографія та “схема” М. Грушевського. Погляди В. Пічети
2.2.4. Ставлення до концепції М. Грушевського російських істориків М. Любавського та М. Покровського
Питання києво-руської спадщини та етногенезу східнослов’янських народів у працях О. Преснякова
2.3.1. Оцінка ставлення О. Преснякова до “схеми” М. Грушевського в історіографії
2.3.2. Дотичність концепції О. Преснякова про утворення “великоруської” держави до “схеми” М. Грушевського
2.3.3. Теоретичні міркування О. Преснякова в галузі етногенетики
2.3.4. Проблеми етногенезу східних слов’ян і “спільноруської” народності у працях О. Преснякова
2.3.5. Вплив О. Преснякова на формування радянської концепції історії Київської Русі 
Розділ 3. Наукові та політико-ідеологічні передумови виникнення концепції давньоруської народності
3.1. Перші спроби компромісної модифікації української та російської концепцій Київської Русі в українській історичній науці
3.1.1. Київська Русь та концепція українського етногенезу у працях В. Липинського та С. Томашівського
3.1.2. Концепція “спільноруськості” Київської Русі М. Кордуби
3.1.3. Київська Русь як “спільний тотожний період” історії українців і росіян в працях М. Рубінштейна
3.2. Легітимізація концепції про Київську Русь як спільноруську державу в історичній науці СРСР
3.2.1. Політичні та ідеологічні передумови зміни історичної парадигми в СРСР у 1930-ті рр.
3.2.2. Відновлення досліджень з історії Київської Русі в СРСР
3.2.3. Трансформація історичної науки в УРСР та висунення тези про Київську Русь як спільний початковий період історії східнослов’янських народів
3.2.4. Утвердження положень про Київську Русь як спільний період розвитку східних слов’ян в історичній науці та освіті СРСР
Розділ 4. Дослідження в СРСР етногенезу східних слов’ян та початок формування концепції давньоруської народності (друга половина 1930-початок 1940-х рр.)
4.1. Започаткування етногенетичних досліджень у СРСР
4.1.1. Глотогонічна теорія М. Марра та етногенетика
4.1.2. Політико-ідеологічні чинники актуалізації досліджень з проблем слов’янського етногенезу
4.1.3. Започаткування наукових досліджень у галузі слов’янського та східнослов’янського етногенезу та проблема координації зусиль в цій галузі академічних інститутів СРСР
4.1.4. Робота над першим томом “Історії СРСР” та створення концепції етногонії східного слов’янства М. Артемоновим та П. Третьяковим
4.2. Початок формування концепції про давньоруську народність
4.2.1. Версії радянських істориків щодо походження і формування “руського народу”
4.2.2. Вплив події приєднання Західної України і Західної Білорусії на процес формування концепції давньоруської народності
4.2.3. В. Пічета та генезис концепції про давньоруську народність
4.2.4. Роль В. Мавродіна у формуванні концепції в контексті його досліджень з історії утворення російської держави та народності
Розділ 5. Оформлення концепції дано руської народності та початок її теоретичного обґрунтування (1942-1945 рр.)
5.1. Формування теоретичних засад концепції давньоруської народності в контексті розвитку етногенетичної теорії
5.1.1. Основні засади етногенетики та постановка питання про “руську народність” у теоретичній площині в працях О. Удальцова
5.1.2. Загальні закономірності виникнення народності згідно з поглядами С. Юшкова
5.2. Розвиток ідеї “єдиного руського народу” часів Київської Русі у працях радянських істориків першої половини 1940-х рр.
5.2.1. Висунення концепції “єдиного народу Київської Русі й феодальних князівств” М. Петровським
5.2.2. Розвиток поглядів на “руський період” у працях Б. Грекова
5.2.3. Концепція східнослов’янського етногенезу у творчому доробку В. Пічети
5.3. Розгорнута постановка проблеми давньоруської народності і завершення в основних рисах генезису концепції
5.3.1. Виникнення ідеї про давньоруську народність у В. Мавродіна
5.3.2. Концепція давньоруської народності: варіант В. Мавродіна
Висновки
Епілог
Примітки
Архівні джерела
Опубліковані джерела
Література
Додатки
Іменний покажчик

Про автора

Наталія Юсова

.