Артур Томський
Артур Томський народився 1971 року на Черкащині, закінчив історичний факультет Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (1993). В кінці 80-х років минулого століття почав вправлятися в літературі (поезія і проза).
І у серцях
немає нам рятунку
усе вода
і сльози і молитви
що заливає
згарища і битви
пустим жалом
жахів хмільного трунку
В серцях у наших
звалище рахунків
бажань невтілених
і правди нам не треба
ілюзій гори скніють
просто неба
на склі в мор
Додав Артур Томський 17 липня 2008
Сягати ниток небосхилу
Порвати гострим їх крилом
Подарувати вічність тілу
Чи засторогу перед злом
Шубовснути до снів прозорих
Не потривожених ніким
Перетирати в пальцях зорі
Немов листочки від ряски
Літати в товщі океану
Тонути у безхмарній м
Додав Артур Томський 05 лютого 2008
Звичайнісінький ніж
кухонний
загострюєш старанно
миєш ніжно
треш сухим рушником
абсолютно без думки
що він може стати
знаряддям вбивства
Можливо тВого…
Додав Артур Томський 04 лютого 2008
Балансувати на дротах,
зогнилих дошках і колодах,
на кручах, урвищах, мостах,
затамувавши насолоду.
Стрибати у хмарини мрій,
краплин і вій,
вогні холодні.
З клубком утомлених надій
зірватись
на кінець
сьогодні...
Додав Артур Томський 01 лютого 2008
Ікарів тьма,
летять мов рій – до Сонця,
неначе тля, укрили все навкруг,
і прагнуть леза, влади, оборонця,
єлеїв полинових чи наруг?
Мабуть що світла.
Тут, внизу, так мало
його на кожного,
усім не прорости.
Безодня неба шкіриться зухвало,
сп
Додав Артур Томський 30 січня 2008