Автори / Мар’яна Савка / «Я не вірю у те, що діти не хочуть читати. Просто дорослі не зуміли привернути їхню увагу до книжки»
З прекрасною поетесою і натхненним головним редактором «Видавництва Старого Лева» Мар'яною Савкою ми зустрілися у Львові під час фестивалю «Форум видавців – дітям», де їхнє видавництво відзначилося найяскравішими і найпомітнішими презентаціями нових книг. Тому на початку нашої розмови ми попросили пані Мар'яну розповісти насамперед про всі ті новинки, які вони у цей непростий час ризикнули видати.
М Савка: Взагалі-то мало бути 8 новинок, але дві книги не встигли вийти з друку. Вийшло шість, але дві з них, в принципі, не є для нас новими – це «Мумі-тролі», які вийшли в іншому форматі та в іншій серії. Решта чотири – дійсно новинки! Одна з них – «Пригоди і походеньки Барда» литовського автора Йонаса Авіжюса у перекладі Дмитра Чередниченка – започаткувала серію «Чотири лапи», в якій виходитимуть твори про дружбу тварин і людей. Разом з цим ми вирішили допомогти притулку для бездомних тварин, і на частину грошей, виручених від продажу цієї книги, купили корми і вже передали їх до притулку.
Найбільша несподіванка для мене – це книга «Чудеса маленького міста» Гурама Петріашвілі. Мене та майже усіх моїх співробітників і друзів, котрі читали рукопис, мало не пробивало на сльозу. Ці казки просто проймають! Вони страшенно світлі, але не без такого світлого суму, який властивий справжнім письменникам-казкарям. Ще дві новинки – це продовження серії про чарівника країни Оз «Пригоди Солом'яника та Бляшаного Лісоруба» Лімана Френка Баума з дуже симпатичними ілюстраціями Олени Левської. Ну і книжка Івана Андрусяка «Сорокопуди або як Ліза і Стефа втекли з дому» в дуже популярній серії «Обережно, дівчатка!». І усі наші новинки дуже добре продавалися на виставці.
- А Ви не боялися видавати стільки новинок, усі ж говорять, що надворі криза?
М Савка: Нам важко, як і всім. Ми намагаємося долати кризу, ще більше працюючи. Крутимося, намагаючись, як та мишка, збити сметану і не втонути. Тому ми й вирішили попри все зробити нові видання. Також намагаємося розширити свій відділ збуту, працювати з «проблемними» регіонами, скажімо, східним. Побачимо, як воно вдасться!
- Говорять, що до письменників і поетів у часи натхнення прилітає муза, а хто прилітає у такій ситуації до видавця?
М Савка: Письменники прилітають (посміхається – Д.Ш.). Причому прилітають і кажуть: «А чи не хочете Ви нам щось заплатити і бажано авансом?» А якщо серйозно, то для мене у видавництві муза – це діти, з якими ми останнім часом часто бачимося. Найбільше мені подобається з маленькими зустрічатися, вони найбільш щирі відкриті, до них непотрібно пробиватися. Чим дитина стає старшою, я помічаю, що все важче пробитися до неї через нашарування певної упередженості, які вони отримують від оточуючих, від суспільства.
- Чи доводилося Вам зустрічатися з дітьми, котрі не хочуть читати і чи вдавалося Вам бодай когось із них переконати у протилежному?
М Савка: Ні, я таких не зустрічала. Можливо, вони не признавалися. Але, на мою думку, якщо вони ідуть на контакт, то це переважно діти, які чимось цікавляться. Дуже багато залежить від батьків і від дорослих, які оточують дітей. Я не вірю у те, що діти не хочуть читати. Просто у певний момент дорослі не зуміли їх привернути до книжки. А, можливо, у кожного свій час. Є такі діти, котрі саме з книжок «Видавництва Старого Лева» починають читати. Іноді до нас приходять дорослі і просять книгу, якою можна привернути увагу дитини до читання. Тоді ми рекомендуємо наші найсмішніші книжки: Джеремі Стронга чи Ореста Стадника з видавництва «Добра читальня», з яким ми тісно товаришуємо.
- На Вашу думку, що нині в дитячій літературі важливіше: розважати дитину чи повчати її?
М Савка: Я думаю, важливе й те, й те. Мені дуже важливо, аби у книжках ми не боялися говорити з дітьми про високе і про важливі речі. Бо діти готові сприймати таку інформацію. Просто треба знайти відповідні місце і час, аби це зробити.
- Яку книжку Вас найдовше умовляли видати?
М Савка: Ви знаєте, у мене зараз є один автор, книжку якого ми тільки готуємо (не буду говорити, що це за книга, щоб не зурочити). Так буває, що дуже багато роботи, і до деяких рукописів просто не доходять руки – вони лежать, лежать… І от цей автор вирішив кожного дня писати мені СМС-ки: «Пані Мар'яно, прочитайте мій рукопис!» Через якийсь місяць я здалася і перечитала його твір. Він виявися дуже цікавим, щоправда треба серйозно працювати з мовою, але сам сюжет дуже захоплюючий.
- Чи важливо для письменника, котрий пише для дітей, самому впадати в дитинство?
М Савка: Так деякі письменники кажуть, що вони з нього не випадають! (сміється – Д.Ш.) От мені в дитинстві здавалося, що я така ж сама, як і зараз. Я навіть не знаю, чи сталися зі мною якась серйозні зміни в процесі дорослішання. Для мене світ виглядав таким самим, як і зараз виглядає. І я розумію, що діти - вони маленькі, але насправді дорослі люди, вони мають такі серйозні думки й судження, що часом самі не можуть їх висловити. Їхня дитячість виявляється у викладенні цих думок.
- Чи навчаєтеся Ви чогось від дітей, і чого саме вони навчили Вас?
М Савка: Я від них постійно вчуся. До речі, мені дуже сподобалися діти-переможці конкурсу «Найкращий читач України», які приїхали до Львова. Вони не по роках дорослі і дуже активні, і у нас з ними був дуже цікавий діалог. Я вчуся від дітей того, що з ними треба бути гранично чесними. Навіть, якщо ти з ними забавляєшся, то це має бути дуже чесна гра.
Дмитро Шульга, «Весь Кіровоград»
Додав Art-Vertep 26 травня 2009
Про автора
Поетеса, дитяча письменниця, літературознавець, публіцист, головний редактор «Видавництва Старого Лева». Народилася у містечку Копичинці Тернопільської області. У юності займалася співом і театром. 1995 р. у Львові закінчила університе
