Автори / Фестиваль КіноЛев / «КіноЛев-2009» показував Берґмана та пахнув суницями
Глядацькі капризи найвибагливішої публіки задовольнив міжнародний фестиваль незалежного кіно «КіноЛев-2009», що пройшов у Львові вже вчетверте. Попри побоювання, що через фінансові труднощі цьогоріч «кіна не буде», організатори фестивалю показали понад сто фільмів.
Шанувальники кіномистецтва збиралися на п’яти майданчиках, де впродовж чотирьох днів демонстрували «різношерсті» кінороботи: від андеграунду – до маскульту. Глядачі з витонченим «кіношним» смаком відвідували покази в кіноклубі Музею ідей, на території Саду Бернарденґарден та в Театрі ім. Леся Курбаса. Прихильники «легшого» мистецтва, не перенасиченого психологічними трюками та асоціаціями, гуртувалися у Кінопалаці на Театральній, а вечорами – на площі Ринок.
Традиційними для «КіноЛева» стали покази під рубриками «Молоде кіно» та «Українці та Україна очима світу», а новинкою – конкурсна програма «Кращий український переклад в кіно». «Нам вже не досить просто радіти, що фільми перекладають українською, – зазначив артдиректор фестивалю Олесь Дзиндра. – Пора оцінювати якість цих перекладів».
Виставляло бали під час цьогорічного «Лева» не одне, а два журі. Перше, професійне, «патронувало» українські переклади. А от у номінації «Молоде кіно» визначити найкращих дозволили самій молоді – творчим людям, які не мають кіноосвіти.
Окремо демонстрували роботи шведсько-німецького режисера Інґмара Берґмана. Його відома стрічка «Сунична галявина» не лише вразила глядачів, а й надихнула організаторів до популяризації суниць під час «фесту». За кілька днів публіка мала змогу переглянути кільканадцять найкращих робіт «останнього кінокласика», серед яких «Шепіт і крики», «Персона», «Пристрасть»... Патрона удостоїли не лише кінопоказами, а й меморіальною дошкою, яка під завісу «фесту» стала сюрпризом для львів’ян. Її відкрили на колишній вулиці Архівній, яку без дозволу мерії перейменували на вулицю Інґмара Берґмана. «Вулиця з такою назвою житиме всього рік, – казав Олесь Дзиндра. – Сподіваюся, що наступного року вона удостоїться імені іншого «кінобога».
Українське кіно представили на фестивалі не лише роботи молодих режисерів. Раритетною частиною «фесту» стало німе кіно початку ХХ століття. Публіка побачила і перший фільм Олександра Довженка «Сумка дипкур’єра». Ця детективна історія, у якій сам Довженко теж зіграв невелику роль, вийшла у світ 1927 року. Під час нічних показів на «КіноЛеві» продемонстрували спільний проект УТ-1 та СБУ, який розсекретив архівні файли, що розкривають обставини загибелі Хвильового, Шумського, Тютюнника...
Яскраво представили на «Леві» і документалістику Польщі. Режисер Анджей Кемпінський, який став гостем фестивалю, привіз з собою фільм «Зрада президента Леха Валенси & СО».
Польські, російські, білоруські та словацькі стрічки звучали в оригіналі.
Переможці IV міжнародного фестивалю незалежного кіно «КіноЛев-2009»:
- «Краща кіноідея» – Євген Сивокінь за фільм «Врятуй і збережи».
- «Молоде кіно» – фільм «Відповідь на молитву» Максима Буйніцькі.
- «Кращий український переклад в кіно» – Олекса Негребецький за переклад мультфільму «Сезон полювання».
На фото: Фільм «Райські птахи» українського режисера Романа Балаяна, який переміг у номінації «Найкращий фільм СНД і Балтії» на російській кінопремії «Ніка», вразив і українських глядачів. Андрій Кузічев та Оксана Акіншина, які зіграли головних героїв у стрічці, кохали, боролися і... вміли літати. Під метафоричним прикриттям Балаян показав радянські репресії та вплив тоталітарної системи на творчу особистість.
Ірина Семенів, «Високий замок»
Додав Art-Vertep 26 серпня 2009
Про автора
Шановні художники, режисери, музиканти, поети, письменники – творці мистецтва і його поціновувачі! Я, Олесь Дзиндра, засновник та фундатор Музею Ідей у Львові.
