Просвітницька функція книжки В’ячеслава Полянського завуальована формою цього літературного твору, що побудований навколо особистостей із «чудової сімки» джазових піаністів. Розповідь плавно перетікає від одного майстра до іншого, певним чином пов’язаних між собою. Ця літературна праця більше подібна на художній твір, аніж на теоретичний або історичний. Але при цьому «Королі джазу» наповнені різноманітними фактами з історії джазу та біографій музикантів кінця XIX — початку XX століття. Книжка безперечно отримає високу оцінку фахівців, що цікавляться подробицями біографій своїх творчих наставників. Тим не менше насамперед вона призначена для читачів, які лише починають знайомитись із мистецтвом джазу.