Крамниця / Книжки / Мемуари / Петро Сорока

Перед незримим вівтарем. Денники 2007 року

Часто згадую Вас, бо тримаю на столі «Денники» і раз-у-раз до них зазираю без огляду на сторінку, рік... певен, що цю книжку багато хто читає і про неї говорять. Ви щаслива людина, бо знайшли спосіб і форму говорити із собою і світом, а це найбільша насолода переживання радості буття... Повірте, я навіть заздрю Вам, що Ви в цьому світі такий незалежний, духовно суверенний...

Микола Жулинськиіі, м.Київ.

Більшість записів - це мініатюрна проза граничної сповідальности, надзвичайної філігранности й густини з ліричними, філософськими хода­ми. Знайшов чоловік свій голос, свій стиль, свою дорогу в незвідане, і є вже в нього наслідувачі, а може й своєрідна Сорочина школа вглядання очима душі й розуму в буття світу в його щоденні, великому й високо-малому... Реагую на ці мініатюри, як на диво. І так гарно, святково стає на душі від них. Радісно й насолодно... Та найцінніше і найрадісніше те, що вже завтра доведеться перечитувати денники, бо вже сьогодні хо­четься. Це перемога письменника над читачем.

Василь Захарченко, м. Черкаси,

Ваш «Застиглий вогонь» - пречудовий. При ньому затишно. Він гріє і спонукує до роздумів. Зокрема про великі можливості малої прози. Проза ж у Вашому виконанні полишає по собі трем і щем, які здатна ви­кликати тільки річ правдива і щира.

Володимир Бозилевський, м.Київ.

«Денники» Петра Сороки - це справжній ізмарагд в українській лі­тературі.

Роман Іваничук. «Нещоденний щоденник»

М'яка палітурка, 160 с., видання 2008 р.

Про автора

Петро Сорока