Павук-листоноша доставив особисто Артурові
тривожний заклик, написаний на крихітному рисовому зерняткові. Хлопчик
занепокоївся: «Мініпутам загрожує небезпека — не можна гаяти ні хвилини!» Проте
саме в цей час Артурів батько вирішує, що канікули скінчилися, пора їхати додому.
Артур встигає попередити дідуся про одержане послання: а що як Арчибальд зможе щось
придумати? З допомогою вірного пса Альфреда Артуру вдається вислизнути з-під пильного
батьківського нагляду і повернутися до дідусевого будинку. Незабаром настане північ,
місячний промінь торкнеться чарівної далекоглядної Арчибальдової труби і відкриється
прохід до країни мініпутів. Але, на жаль, небо вкривають хмари, місяць потопає
в них, і ні про жоден промінь не може бути й мови...
Тверда
палітурка, 320 с., видання 2007 р.