АртВертеп - Найбільший on-line центр сучасної культури України

Максим Костюк: ***

На краю серця, На краю… Не бачу небо, Лиш земля. Пече, ще зовсім юне тіло, Судомить від цього буття. По краю серця Я піду. Тримаю руки я відкриті. Іду по світу Сонце світить І обертом іде земля....

Додав . 04 вересня 2009

На світ цей спокійно дивись. Без болю, без крику й жалю… За Сонцем на верх не дерись, Вітер почуй у гаю. Листя спокійно шепоче. Вітер десь шелестить. Хочеться зараз бути, А не шукати десь мить. В світі ніхто не спішить....

Додав . 04 вересня 2009

Максим Костюк: ***

Кудись ми йшли. На когось ми чекали. І завжди мріяли, передбачали. Шукали в зорях ми ключі, Ключі від щастя, від земного. Шукали навіть в небі Бога Перепросити за гріхи. А дні летіли поміж люду. Поміж хвороб, бажання й блуду. Летіли в молодост...

Додав . 04 вересня 2009

Максим Костюк: Стерня

Щось відбувається в мені, Щось відбувається дівоче. То щастя радісне лоскоче, А інколи горю в пітьмі....

Додав . 04 вересня 2009

Юрій Андрухович: «Я насправді патріотичний, український космополіт»

Шанувальники патріарха укрсучліту Юрія Андруховича вже добряче стужилися за його свіжими текстами. Опоненти ж «грантожера» Юрія Андруховича встигли втихомиритися й призабути причину свого роздратування....

Додав Art-Vertep 03 вересня 2009

Газета День: Легкий подих у затінку домен

Пишучи про дніпропетровську рок-сцену, не зможу втриматись від особистих і суб’єктивних інтонацій. Бо дніпровський рок певний період був, хоч як це пафосно звучить, справою життя для автора цих рядків....

Додав Art-Vertep 03 вересня 2009

Астрід Ліндгрен: У місті, підкореному Пеппі

Чомусь мені завжди гадалося, що Стокгольмом мають гасати малюки з пропелерами, а вітрини магазинів конче мусять рясніти симпатягами у розквіті сил. Аж ніяк. Виявляється, шведи не надто шанують Карлсона та його маленького друга....

Додав Art-Vertep 02 вересня 2009

Євген Положій: Герой телевізійної епохи

Безрадісна містично-похмура дійсність сучасного провінційного українського містечка з перших рядків «Веж мовчання» затягує в себе, мов багно. Життя у провінції саме таке. І затягує глибоко....

Додав Art-Vertep 02 вересня 2009

Павло Вольвач: У Широкий Луг, до Мідянки

Ну скажіть, що у назві «Широкий Луг» аж такого закарпатського? Як і в назвах сусідніх сел – Тарасівка, Новоселиця? Скоріше, віє вологим подихом запорозького Низу....

Додав Art-Vertep 02 вересня 2009