Автори / Ольга Горобець / Гербарій

ти зберігаєш мої думки, як висохлі пелюстки квітів. робиш гербарій з доторків. колись я знайду між жовтими сторінками книг засушені рослини моїх снів. я стану спогадом, зникну безслідно, а ти шукатимеш. колись я стану повітрям, яким дихатимеш. буду поруч, коли сідатимеш у трамвайні вагони, купуватимеш мінералку в супермаркетах, варитимеш каву о п’ятій ранку.

ти любиш книжки в чорних обкладинках, спогади про читання вночі, шукання погляду навпроти.

я люблю торкатися. кохання виявляється через доторки, а сни реальніші за будь що. доторки у снах, сни у доторках.

чорні пелюстки троянди колись були червоні, а квітка живою. ти вбив думки, спільні відчуття, засліпив об’єктивом своїх очей.

я мертва, мовчу.

а ти тим часом засушуєш ще один мій погляд, записуєш думки, вкладаєш сни між сторінок старих книг.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

Про автора

 Про себе можу сказати небагато: народилась 26 квітня 1986 року; обожнюю дощ та сніг; маю нестерпний характер та приємну усмішку; захоплююся серйозною літературою та неординарними людьми; ціную відвертість та щирість; мрію обняти весь світ;