Юрій Фоменко

Коли я народився  була осінь. Жовтий лист  падав на мокру землю.  Запах осінніх трав лиш злегка нагадував  їх ще нещодавно пишну велич. І серед тої осені пішов я по молодій отаві в життя.

На північ ліс, а на південь степ.  На північ до Холодного Яру, а на південь безкрайній херсонський степ. І я на тій межі, посеред хутора, між людей. Людей з великої літери, що жили своє життя достойно, маючи  тяжко зароблений кусок хліба та чесну славу.
Ходив з хутора за наукою,  ходив до армії,  пішов до міста за куском хліба. Та повертався все одно. Повертався після навчання, військової служби, повертаюсь щоб знайти себе.  
Повертаюсь у своїх нарисах до людей, котрі мали своє місце в історії.

Учасники

Одаліска, Toliban, marzhan1, Chyzh, oleg.verbova, Тім, nady