Автори / Марія Василенко / Безвихідь
Похмурі будинки, похмурі обличчя...
Забруднені вулиці, темні думки...
Брехня розчаровує, гроші не гріють...
Невже цю планету ніщо не врятує?
Іду, як на розтин, знайомим маршрутом,
Добра не чекаю і людям не вірю...
Напевне з цього починається розпач...
Допоки не станеться диво... Можливо...
Додав Mashutik 19 березня 2008
Про автора
Народилася 28 липня 1985 року в Малині Житомирської області. Закінчила фізико-математичну групу школи-ліцею. Здобула ступінь магістра з менеджменту корпорацій в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Пишу з 13 років, зде
