Автори / Варвара Черезова / Мій джаз, моя дорога...
Зафіранчені вікна услід мені зиркнули скуто.
Безмаршрутне таксі ледве чутно врізається в ніч.
У навушниках джаз – перевірена протиотрута
проти тебе, печалі й душевних моїх протиріч…
Замуркоче двигун, заспокоїть мене, заколише.
Не спіши мій водію. До ранку ще мрій і видінь,
задушевних розмов... І що далі, то більше і більше
довіряю дорозі… Покинь мене, смутку, покинь…
Додав Черезова Варвара у вівторок о 11:26
Про автора
Ще надто юна, як на те, щоб писати автобіографію. Бо що то за автобіографія була б, якби вона містила у собі лиш кілька рядочків? Навчаюсь на факультеті, що ніякого відношення до поезії не має.
