Оксана Лущевська
Закінчила Уманський педагогічний університет ім. Павла Тичини, філологічне відділення.
Дякуючи своїм вчителям-професорам, розпочала писати поезію.
Поезія для мене - втеча від буденності і глибокий світ думок-образів.
Скрипи дерев,
як скрипи порваних смичків;
ніжні зап'ястя - пагони вічнозелені.
Юна скрипалько, Ви граєте пісню вітрів,
в сукні із попелу,
як же Ви схожі на мене!
З каменю тесані кучері золоті
густо втонули у листі кирпатих кленів,
погляд погас, мо
Додав roksi82 у вівторок о 03:55
...осінні яблука
на тацях -
присмак терпкий,
наче метелики
злітає
листя з вільхи,
і сонце соняхом
згорає
біля каплиць
у хризантеми
білі-білі
падаєм ниць ...
солодкий аромат
пелюсток -
щастя лови,
цей присмак осені -
забути
Додав roksi82 у вівторок о 03:54
…прилітав до мене у гості - дивувався усе: "Як живете?!
В авангарді базарних площ квітникарок стрункі силуети,
свіжовипрана стара білизна доповняє образи міста,
розсипається цегла з будинків, як мука із глевкого тіста…
Як живете?!" - торкався підм
Додав roksi82 у вівторок о 03:53
...бути натурщицею -
душу відкрити, мов тіло,
так оголити, щоб зайвих не мати прикрас:
ні біжутерії,
ні макіяжу
...абстрактність...
тіло - не тіло -
душа,
ну а тіло - каркас.
кожному погляду
дати торкнутися цноти
Додав roksi82 у вівторок о 03:51