Автори / Ольга Бешлега / Ясені-красені
Ясені-красені сплять серед тихої осені.
Справджені мрії моїх прадідівських пісень.
Люди, мов трави: до осені стосами скошені.
Люди, мов трави...
Я не чекала на тебе з минулої осені.
Я попрощалась з колишнім в той день.
Тільки от трави лежали у полі орошені.
Тільки от трави лежали...
Спали під снігом до нашої білої осені,
Цієї, що зараз нас чаєм із неба вмива,
Стиглі смарагди на землю із хмари припрошені.
Стиглі смарагди з покошених трав...
М’яко стікали по тілу без дозволу осені,
Спрагло ковтались, мов наші врочисті слова.
Схоплені вітром і миттю усім розпорошені.
Схоплена вітром словесна війна...
Я не відпущу тебе, не спитаю у осені.
Я не відпущу, бо більше вже так не знайду.
Я не відпущу, бо трави давно уже скошені.
Я не відпущу і наіть сама не піду.
Додав Kamysha 13 березня 2008
Про автора
Потрібно з чогось починати, чи не так? Мрію створити якісну, класну прозу, роблю перші кроки. Хочу запропонувати вашій увазі кілька поезій, поміж ними верлібри та традиційні. Люблю, щоб твори були живими, промовляли до тебе, щоб не доводилося тягти їх за
