Автори / Катерина Золотухіна / Октанти
Ледь видно на тлі кіноплівки
нариси того співу.
Ті троянди яскраво-полуничного кольору
на фоні сірого струму.
Один, два, сорок п"ять з половиною
сонорних мелодій.
Я рахувала.
І всі вони, глибокі октанти,
мої браття і сестри.
Один, два мільйони
таких ще народиться.
Чорно-біле кіно возродиться і у вуха заб"ють
дивні ритми там-тамів.
Барабанів Боги і Богині
поскладають свої вірші.
Історії свої понадсилають у бляшанках з-під вин
риболови дивних створінь.
Позасинають нарешті романтики поколінь і вперше відчують
снів яскравих цілунки.
І поглинуть всі зорі той негатив
та щоночі палитимуть.
Яскравіше й тепліше стане зима,
сніг пісні малюватиме.
І настане потужне життя, мов у кіно
дивних інешо-часток.
Додав keta 16 вересня 2008
Про автора
...
