Автори / Максим Паленко / ЇДУ
Завинчуюсь сходами винтовими в день, по саме небо.
Стягнувши квартиру, як піжаму, з ще сирого тіла.
Кудись мені треба , та не знаю ще -куди треба.
До когось мені є діло , та не знаю -до кого діло.
І поки вони там розберуться і мені розкажуть,
Відкинуся на сидіння,поковиряюся в зубі.
В такі хвилини завжди є час чимось себе розважить.
Поки за вікном мерехкотять дерева,будинки,труби…
Дерева,будинки,труби і натовп такий барвистий
Як той холодець стікає по міста мордяці ситій.
Помитій, блискучій,поголеній, для весни відкритій!
Як Orbit без цукру легке квітневе повітря жуючий.
Небо блакитне як
Загляда під весільні сукні,
Бо нині ж у нас субота.
А я знов кудись там їду і поряд зі мною шофер.
І настрій у нас веселий бо дав же Аллах Суботу!
Суботу,коли вечір пахне блядками і пивом!
І треба пару гривень залишить на презервативи.
Бо нині в штанах така погода
Як можна сидіть по хатах,коли все таке красиве!
Як можна сидіть по хатах, коли все таке пахуче!
По небу гуляють тучі і може збереться дождік
На вечір.І гріх тоді буде свій гріх ховать за трусами!
Любуйся тепер художнік райдугой між ногами!
Львів. 2000
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Про автора
…В день народження Григорія Сковороди, дозволу католикам їсти м`ясо по п`ятницях і першого підняття американського прапору, в пологовому будинку на правому березі Дніпра в рік дракона….
