Автори / Тала Пруткова / АЛІСА
АЛІСА
Мешти тісні, а рюкзак немісткий.
Рушає кудись поїзд приміський.
У ньому їде Аліса.
Очі в Аліси сумні і зелені,
Має гриби й Керуака в кишені.
Додому їде Аліса.
Якби ж то знаття: де пекло, де рай,
Де вмри і виграй, де живи і програй.
Додому їде Аліса.
Аліса бачить дивних істот,
У них є погляд, є тіло, є рот,
Та все ж боїться Аліса.
Якби ж то сірою стати як тінь,
А то ходити і дихати лінь,
І все послати до біса.
Аліса не знає, куди іти,
Аліса пише собі листи.
Додому їде Аліса.
Кролик біжи, курва, кролик стій,
Туш імпортова стікає з вій.
У сни не вірить Аліса.
Простору мало, людей – не так,
Компас зламався, годинник вкляк.
Додому їде Аліса.
Додав Prutkova 09 липня 2009
Про автора
Журналіст-культуролог, письменник. Народилася 2 грудня в Києві. Перші кроки у вітчизняну літературу робила спільно з учасниками колишнього станіславського об’єднання «Біла риба» (Бабкіна, Малярчук, Данько, Жураківський).
