Автори / Максим Костюк / ***
Кудись ми йшли.
На когось ми чекали.
І завжди мріяли, передбачали.
Шукали в зорях ми ключі,
Ключі від щастя, від земного.
Шукали навіть в небі Бога
Перепросити за гріхи.
А дні летіли поміж люду.
Поміж хвороб, бажання й блуду.
Летіли в молодості дні.
Не встиг зігрітись - вже зима.
Не встиг замерзнути - вже літо.
І праця нам була мов сито -
Давила в плечі нас вона.
І цей мішок із сподівань,
Мішок із болю і страждання
Із мрій, що нам робили рани.
Давив мішок цей до землі.
«Куди прийшли -
Туди й підемо» - постійно мудрість нас втішала.
А як же хочеться на хмари! До неба, до отих зірок,
Що ми в дитинстві сподівались їх назбирати у мішок.
22 червень 2009
Додав . 04 вересня 2009
Про автора
Народився в Києві. 06 червня 1985р.
