Автори / Віктор Іщенко / Поетові
Голублячи груди Вітчизни-неньки,
пишучи їй памфлети,
що ти єси, Поете старенький?
В час революцій де ти?
В час, коли кров з молоком мішають,
в час, коли б’ють гармати.
Де твій пророцький лункий умляут?
Слів тобі не позичати...
У вірші ховаєшся, в плащ закутаний.
Вулиця.
Натовп.
Мітинг.
А під плащем пальці мнуть скарлючені
другу-покійнику квіти.
Додав lebenswelt 31 жовтня 2009
Про автора
Сьогодні студент Національного університету \"Острозька академія\" спеціальності \"Українська мова та література\". Член робітничо-селянської літературно-екстремістської організації \"Союз творчої потенції \"ПЛИТА\" ім. Зої Космодем\'янської та Валі Котик
I know a falling star can't fall forever
But let's never stop falling in love :)
А то якось пафосно получилось.