Автори / Анастасія Білоконь / Поезiя
Пiснею полинула у вир
Неначе журавлиний клин
Ii душа, душа тiэi,
Яка ще в пам'ятi твоiй.
Чудовими словами згадаеш ти ii,
Красивими пiснями оспiвуеш ii.
Краси тiэi невловимоi
Ти вiднайдеш в гаю,
В саду з веснянкою в танку,
У чистотi прозорого струмка
Ii очей вiдобразиться погляд,
Почуэш ти знайомий голос,
Що в серцi на сопiлцi гра,
А потiм вiдлiта вiдлунням
З птахами до небес, до раю
I там несамовито десь
На струнах твого серця
Сопiлка нiжно, щиро граэ.
Додав Bilokon 02 липня 2011
Про автора
Своїми творами хочу нести лише світло та любов в життя людей.
