Анастасія Білоконь
Своїми творами хочу нести лише світло та любов в життя людей.
Гранатнi зерна, наче кров налитi Розсипанi всi долi, на полу, Легкий рум'янець ii щiк, ii очей голубизну Яскравим свiтлом сонячних промiнь Гранатнi зерна пронизались наскрiзь I потiм навiть у пiтьмi Вiдображали сонця промiнь
Додав Bilokon 02 липня 2011
Солодким нектаромз вуст твоiх Зiтруть поцiлунок вуста моi I знову вiдчую я присмак твiй Як кавовий напiй солодко-гiркий, Солодкий той присмак вiд почуттiв Та гiркiсть у ньому вiд жорстоких слiв, Вже краще б мовчати д
Додав Bilokon 02 липня 2011
Пiснею полинула у вир Неначе журавлиний клин Ii душа, душа тiэi, Яка ще в пам'ятi твоiй. Чудовими словами згадаеш ти ii, Красивими пiснями оспiвуеш ii.
Додав Bilokon 02 липня 2011