Ірина Ксікевич

«Тіні забутих предків»

Додав Art-Vertep 15 червня 2009

Живопис

Додав Art-Vertep 16 березня 2008

Козацькі місця дніпропетровщини: Дніпропетровськ

Історія нашого міста пов'язана з давнішніми поселеннями і фортецями (серед них дуже відома - Кодак), заснування яких припало ще на часи запорозького козацтва. Саме тут, в оточенні навколишніх ворожих монархій виникла перша в Європі і світі демократична республіка - Запорізька Січ. Катеринослав утворено на базі козацької слободи Половиці, яка існувала документально з 1743 р., з часу заснування Лазарем Глобою свого маєтку. Відставний осавул Запорозького війська Лазар Остапович Глоба в 1743 році поселився на правому березі Дніпра, і посадив три сада: на Монастирському острові, на березі Дніпра напроти острова, і внизу при слободі Половиця.

Історія заснування Кодацької фортеці відносить нас до 30-х років XVII століття, коли значно зросла кількість втікачів на Запоріжжя. Депутати сейму, який було скликано у лютому 1635 року, прийшли до думки організувати блокаду Запоріжжя, щоб припинити потік біженців на Січ та не допустити анти турецьких виступів запорожців. Було вирішено збудувати на Дніпрі фортецю, яка була б опорою польського панування на Придніпров'ї та розірвала б усякі зв'язки Запоріжжя з Україною.

Дніпрові пороги являли собою пасмо скель, котрі стирчали з води на висоту до п’яти метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Залишалися тільки вузькі бурхливі проходи, і були дуже небезпечними, особливо влітку і восени при низькій воді. Жодні пороги у світі не були такими могутніми й небезпечними, як Дніпрові. Усього на Дніпрі було дев’ять порогів: Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситець, Вовнизький, Будильський (Будило), Лишній та Вільний. Пов’язані з ними поетичні перекази, легенди записувалися багатьма дореволюційними вченими, серед яких чільне місце належить Дмитру Яворницькому та Якову Новицькому. У 1932р. після збудування Дніпрельстану Дніпрові пороги – унікальну пам’ятку природи було затоплено.

Додав Art-Vertep 16 березня 2008

Козацькі місця дніпропетровщини: Китайгород

Вперше Китайгород згадується в писемних документах у 1667р., як форпост для захисту від татарських набігів. На 1735 р. у Китайгородській сотні нараховувалось 88 козаків (всі кінні та озброєні) із 4906 козаків Полтавського полку.[Заїка Г. П. Українська лінія. С. 50.] За даними ревізії 1763-1764 рр. Китайгородська сотня була найбільшою серед поорільських сотень: 634 виборних козаки, 1779 підпомічників, 746 різночинців.

Ріка Оріль під час існування Війська Запорозького служила кордоном між володіннями запорозьких козаков і малоросійських (Гетьманщина).

Комплекс козацьких церков у Китайгороді є цікавою пам’яткою козацької доби. Три козацькі церкви: Миколаївська, Успенська та церква-дзвіниця Св. Варвари, збудовані відповідно у 1751, 1754 і 1756 роках, розташовані недалеко одна від одної. Місцеві жителі пояснюють цей факт так: навколо Китайгорода було багато сіл і кожне село ходило до своєї церкви. Успенська, Миколаївська церкви та церква-дзвіниця Св. Варвари були побудовані на кошти китайгородського сотника Павла Єфремовича Семенова, а також на кошти прихожан Китайгорода. Усі три споруди виконано в стилі українського бароко.

Будівельний матеріал частково був привезений з Кременчука, Полтави, Києва, хоча використано і місцевий. Церкви споруджували майстри з Північного Лівобережжя та, на думку директора Царичанського краєзнавчого музею А. Білоконя, з Чернігівщини.

Додав Art-Vertep 16 березня 2008

Козацькі місця дніпропетровщини: Нікопольський район

Нині відомо про існування восьми Запорозьких Січей, п’ять з яких, і до того ж головних, стояли на території сучасного Нікопольського району Дніпропетровської області.

Хвилі рукотворного Каховського моря поховали під собою місця головних Запорозькіх Січей й найкращі у світі чорноземи – Великий Луг. Ще у скіфські часи люди тяглися сюди до найродючіших у світі земель, до казкових лук, котрі і в найспекотливіше літо не висихали й давали надійну поживу худобі.

Курган «Бабина могила», нині тут знаходиться могила отамана Сірка. Цей курган стоїть неподалік від Чортомлицької Січі, і дістав таку назву тому, що тут запорожці зустрічалися з жінками, оскільки ближче до Січі останнім не дозволялося приходити.

Додав Art-Vertep 16 березня 2008

Козацькі місця дніпропетровщини: Орільський заповідник

Додав Art-Vertep 16 березня 2008

Козацькі місця дніпропетровщини: Мавринський майдан

Перед нами селітряний майдан, тобто місце, де вироблявся основний компонент пороху. Селітроваріння в Україні у ХVI – XVIII ст. набуло особливо значного поширення. Присамар`я було однією із областей України, де виробництво селітри було налагоджене у великих обсягах. Для її виробництва використовували чорноземні насипи стародавніх курганів, які природно були збагачені селітрою. Процес виробництва складався із вимивання дощами чорнозему з похилих стінок кільцеподібної «лійчастої» споруди. Збагачений селітрою чорнозем змішували у певній пропорції з деревним попелом і негашеним вапном та заливали водою. Відцідивши цю суміш, одержували насичений розчин, з якого у спеціальних «варницях» після кількаразового підігрівання і охолодження випадала кристалізована селітра. Відпрацьований чорнозем висипали поруч у формі валів або пагорбів. Далі виробляли порох, основними компонентами якого були: селітра – 77,4%, сірка – 9,6%, деревне вугілля – 13%. З цих компонентів робили суміш, змішували з водою і підігрівали на слабкому вогні до випарювання води. Потім просушували і пропускали через волокнисте сито, отримуючи гранульований порох, який перетирали у суміші з горілкою або водою. Просушений після цього він був готовий до використання. Виробництво селітри було прибутковою статтею Війська Запорозького, в межах якого розкинулось Присамар’я

Додав Art-Vertep 16 березня 2008