Автори / Мистецька аґенція Арт-Вертеп / «Бабай» – простий фільм про складне дитинство

Київський міжнародний кінофестиваль (КМКФ) ще не доріс до статусу і репутації Каннського чи Берлінського кінофестивалів, але у його доробку вже є низка кіновідкриттів, зокрема стрічка режисера Аталая Ташдикена «Бабай» (Туреччина), яка цьогоріч отримала Гран-прі фестивалю.

Попри те, що КМКФ пройшов ще наприкінці травня, кіномани ще можуть оцінити його ехо. У Львові відбувся благодійний показ найяскравіших стрічок КМКФ-2010 (за сприяння міжнарожного благодійного фонду Василя Даниліва «Світломрій»). На черзі – Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Харків, Івано-Франківськ. Традицію післяфестивальних гастролей стрічок президент фестивалю Богдан Ступка обіцяє продовжити і запевняє, що після кожного КМКФ українські кінолюбителі зможуть побачити фільми-переможці у своїх рідних містах.

Переможець фестивалю-2010 «Бабай» – складний і водночас надзвичайно простий і лаконічний фільм. Для режиссера Аталая Ташдикена – це дебют у великому кіно, до цього він займався зйомкою рекламних роликів. Фільм дебютував торік на «Берлінале», але саме КМКФ виніс його на гребінь хвилі популярності. Здавалося б, просто історія, навіть не історія, а так – уривок з життя (кілька днів) брата і сестри Ахмеда і Айше, бідних, зраджених батьком-слабаком, якими опікується лише їх напівскалічений дід Хасан. Мінімум слів, скупі пейзажі, уривчасті фрази і уривки розмов, з яких, наче пазл, складається життя дітей; ніякого драйву, спецефектів чи інших кіновитребеньок… Та в цю історію віриш від початку до кінця. Вона просочується у глядача, наче молоко в хліб, захоплює і заворожує. Може, тому, що так просто розказана. Може, тому, що не вигадана.

«Бабай» – настроєва стрічка, у якій настрій і атмосфера витримані від початку і до кінця. Дитячі страхи і мрії виявляються занадто реальними. Світ і оточення не змогли вберегти Ахмеда і Айше від болю, втрат і проблем, не дали можливості хоч якось врятуватися, допомогти самим собі. Діти виявилися завеликими для того, щоб відмовитися від відповідальності, але замаленькими, щоб самим приймати рішення.

Ключ до розгадки настрою стрічки режисер залишив у назві фільму. Бо які б проблеми не доводилося вирішувати дитині – піклуватися про себе та про свою сестру, бути взезнаючим і всемогучим для неї – дитина залишається дитиною. Підсвідомі, майже міфічні страхи не відпускають її, заховавшись у душу, наче бабай у комору, щоб згодом у найневідповідніший момент (та й хіба бувають для цього відповідні моменти) показати своє справжнє обличчя – втрату найдорожчої і найближкої людини й розуміння, що ти нічого не можеш з цим зробити.


Фото bostonturkishfilmfestival.org

На фото: Залишитися байдужим до історії Ахмеда і Айше немає шансів ні в кого. Після перегляду стрічки глядачі виходили з залу із повними сліз очима.

Високий замок

Додав Nusya 29 вересня 2010

Про автора

Мистецька Агенція «Арт-Вертеп» - громадська організація, заснована у 2001 році. Діяльність Аґенції охоплює всі напрямки сучасного мистецтва: музика, кіно/театр, література, образотворче мистецтво; ярмарки, спортивні змагання, історичні