Автори / Мистецька аґенція Арт-Вертеп / Чий коровай найпишніший?
У Володимирі-Волинському відбувся фестиваль традиційної культури «Українське коровай-сузір’я». До княжого міста з’їхалися десятки фольклорних колективів. На етномайданчиках кожен презентував колорит рідного села – у піснях, танцях, вишитих сорочках, весільному хлібі.
Кому – «барвінок», кому – «хвойну гілочку»
Ідейний натхненник свята – редактор місцевої газети «Місто вечірнє» Едуард Залуський. Він зізнається, що цьогоріч провести фестиваль на високому рівні було складно – бракувало коштів. Але свято вдалося!
Для жителів та гостей міста влаштували виставку-ярмарок хлібопекарської продукції. Виробники представили стільки найменувань хлібів, булочок, пряників й інших випіканців, що очі розбігалися. Всього хотілося спробувати, але ж треба було залишити місце для господаря дійства – короваю. Адже, готуючись до конкурсу, майстрині з різних куточків Волині чаклували над обрядовим диво-хлібом, вкладаючи в нього не просто усе своє вміння, а й душу.
Два десятки короваїв вишикувалися на довжелезних столах у фойє Будинку культури. Такого розмаїття не побачите на жодному весіллі! Були короваї з «гусочками» і «шишками», грибочками, лебедями, дивовижними квітами, ягодами калини й гіллям дерев, оздоблені помадкою й просто щедро змащені жовтком.
Поки журі визначалося з переможницями, головний народознавець Волині, професор Волинського, Київського, Варшавського, Ягеллонського університетів, директор Полісько-Волинського народознавчого центру Інституту культурної антропології Віктор Давидюк прицмокував біля виробу Віталіни Жумірук.
– Ото найправдивіший коровай, – усміхається професор. – Рідко тепер такий побачиш.
Віктор Федосійович провів цілу науково-практичну конференцію для педагогів-народознавців та усіх, кому цікава весільна обрядовість. Зал заворожено слухав, чому коровай повинна місити щаслива заміжня жінка дітородного віку, чому варто «заворожувати» долю барвінком та хвойними гілочками, чому цей обрядовий весільний хліб несе чоловік, куди сягає корінням традиція викупу нареченої і чому волинський коровай – найкращий.
– Коровай – то власне нижня частина виробу (матеріальне), а верхня – рай (духовне). Символіка з побажаннями добра закладається головним чином саме у райській надбудові, – пояснює Віктор Давидюк. – Багато орнаментів, які нині наносять на короваї, пройшли перекодування. Нетрадиційні декоративні елементи – квіти. Але вони мають нейтральну символіку. Природне, традиційне оздоблення – листочки у вигляді барвінку та хвойної гілочки. А от садити на хліб тварин та птахів неправильно.
Коровайниці несли зі собою продукти і… дрова
– Замішування короваю – священне дійство, де не допускається імпровізація, – говорить професор. – До короваю не допускали навіть жінку, яка, хоч і тричі щаслива у шлюбі, та не має діток. Більше того, усі господині мали поділитися з новоствореною родиною своїм щастям – приносили зі собою часточку власного добра разом із продуктами: борошном, яйцями, сіллю, маслом… Навіть дрова коровайниці мали взяти зі собою.
Здавна знали й багато прикмет. Підгорілий коровай – ознака хвороб. Але це рідко траплялося, бо вправні господині добре знали, як топити піч. Частіше коровай міг бути потрісканий – чекай тріщини у сім’ї. А западає коровай, за народними прикметами, тільки на смерть когось із членів нової сім’ї.
Цікавимося у пана професора, чи можна замовляти коровай у кондитерському цеху.
– Можна. Але це так само, як купити коханому вишиту сорочку, а не змайструвати самій. Не та енергетика, не той початок.
На фестиваль прибув і директор об’єднання підприємств хлібопекарської промисловості Олександр Васильченко. Він провів «круглий стіл» з хліборобами та пекарями краю. Багато говорили про хороший врожай зернових та про проблеми зі збутом, про злощасні ГМО, якими «нашпигована» недобросовісна хлібопекарська продукція (цим, як правило, грішать приватники).
На фото: Найправдивіший коровай – від Віталіни Жумірук.
Високий Замок
Додав Nusya 11 жовтня 2010
Про автора
Мистецька Агенція «Арт-Вертеп» - громадська організація, заснована у 2001 році. Діяльність Аґенції охоплює всі напрямки сучасного мистецтва: музика, кіно/театр, література, образотворче мистецтво; ярмарки, спортивні змагання, історичні
