Автори / Мистецька аґенція Арт-Вертеп / У Цєшині в театр приходять за півгодини до початку

Десь за 600 кілометрів від Львова, на різних берегах річки розташовані міста з однаковою назвою – Цєшин, тільки до цієї назви додається в одному випадку слово “польський”, в іншому – “чеський”. Тож, мабуть, сам Бог велів там створити Міжнародний театральний фестиваль без кордонів. Цього року він проводився вже у 21 раз, але вперше туди запросили Львівський академічний молодіжний театр імені Леся Курбаса. 

З 5 по 10 жовтня глядач перебігав через міст то в Польщу, то в Чехію, щоб побачити вистави, які репрезентувались у різних державах. Не дивно, що фестиваль відкрився виставою за п’єсою С.Мрожека “Дім на кордоні”, яку привезли актори з Австрії, і грали її на чеській стороні в сучасній театральній будові, з ошатною сценою і дуже театральним залом. Театр на чеській стороні має постійну трупу, а точніше дві: польську та чеську, а театр імені Адама Міцкевича, що розташований на польському боці, має тільки технічну обслугу і запрошує до себе найрізноманітніші театральні колективи. Тож глядачів з різних берегів річки Лозни можна вважати театральними гурманами, бо мають змогу бачити найцікавіші театральні новинки не тільки польського і чеського театру, а й театрів світу.

Зустріч з українським театром була несподіванкою для глядачів, особливо з чеської сторони, бо, за словами чеського театрознавця Корнелії Каспжак, вони нічого не знають про Україну. Володимир Кучинський на фестивалі репрезентував свою найпровокативнішу виставу “Богдан” за п’єсою Кліма (Володимира Клименка). Глядачі з цікавістю сприйняли виставу, і багато з них прийшли на обговорення, яке тривало довше, ніж вистава, і завершилось вже далеко за північ. Глядачів цікавило все: і як розвивається український театр, і методика Театру імені Леся Курбаса, і які вистави йдуть у цьому театрі, і, зрештою, хто такий Лесь Курбас та ще безліч інших питань, на які якнайґрунтовніше намагалися відповісти Володимир Кучинський, Олег Стефан і Олег Цьона. Прощатися з нашим театром не хотіли ні глядачі, ні театральні фахівці, запевняючи, що зроблять все, щоб “курбасівці” приїхали з гастролями в Театр імені Адама Міцкевича, і щоб чеський та словацький глядач міг ознайомитися з творчістю українського театру. До речі, членами журі цього фестивалю є лише три особи: Станіслав Ґємбала (Польща), Петер Ковач (Словаччина), Владімір Фекар (Чехія), а нагорода – це маленька копія шлагбаума, який був на кордоні між Польщею і Чехією. Тепер на прикордонних приміщеннях з обох сторін висить оголошення: “здається в оренду”. Керівництво культури Чехії та Польщі та воєводства двох Цєшинів підтримують цей фестиваль фінансово, а відбором вистав здебільшого займаються представники театральної громадськості Бєльсько-Б’яла, зокрема театрознавець Януш Леґонь, який і є директором фестивалю. Саме він вибрав виставу “Богдан” до фестивальної програми і “закидав” акторів неоднозначними запитаннями, зокрема про усвідомлення українцями своєї ідентичності, хоча відповідь на це запитання прочитувалася у самій виставі. Чим здивував цей фестиваль? Перш за все, надзвичайно інтелігентною публікою, яка приходить за півгодини до початку вистави, технічним персоналом, для якого не існує невирішуваних проблем, і містечками, які зачаровують своєю архітектурою, чистотою, різнобарв’ям квітів.

За легендою три брати, які не бачились довший час, зустрілись на високій горі та й втішилися шалено і заснували місто Цєшин, щоб вже понад ІХ століть ним могли тішитися люди, творити і користати з можливості пізнавати театри світу. Театральними підмостками став і старовинний Ринок, зустрічі відбувались і у затишних кав’ярнях на польському та чеському боці. На фестивалі відбувалися читання нових п’єс, тренінги, зустрічі з молодими поетами, концерти. Ще до початку фестивалю, а саме з 25 вересня, розпочала роботу драматургічна майстерня, яку проводив Артур Палига, а з 30 вересня до своєї майстерні запросив театральний фотограф Томаш Войцік. Марта Швець, завідуюча літературною частиною Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, на майстерні Томаша Войціка побувати не встигла, але вже давно практикує як театральний фотограф, її світлини – маленький відбиток театральної втіхи Цєшина, розкиданої по обидва боки річки Лозни.


Богдана Боднар

Фото Марти Швець

  На фото: Володимир Кучинський (зліва) і Олег Стефан у виставі “Богдан”.

Високий замок

Додав Nusya 21 жовтня 2010

Про автора

Мистецька Агенція «Арт-Вертеп» - громадська організація, заснована у 2001 році. Діяльність Аґенції охоплює всі напрямки сучасного мистецтва: музика, кіно/театр, література, образотворче мистецтво; ярмарки, спортивні змагання, історичні