Автори / Народні Свята / Українці святкують Маковія, або Медовий Спас!

14 серпня – Маковія, або  Медовий Спас!
В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.  І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу– Яблучного, 19 серпня, в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

 На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави.

Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс – «щоб не випало з голови волосся».

Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».

Починається двотижневий піст – «спасівка». З Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих.

Цього дня готували пісний борщ із грибами та намагалися зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. На Маковія святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Ритуальною їжею були «шулики» — прісні коржі з маком і медом. А також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб.

До Яблучного Спасу, селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.

Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».

Перший Спас вважався дитячим і дівочимм святом! Молодь намагалася цього дня не працювати!

Дітвора підвечір збиралась на пасіці, і господар не міг їх не  их мед почастуватимедком.Діти дякували:

Дай, Господи, господарю многії літа,
Довго жити — Спаса не гнівити,
Спаса не гнівити — божих бджіл водити,
Божих бджіл водити — ярий віск топити:
Богу на свічку, господарю на прибуток,
Злагоду в оселі, шоб діти були веселі!

Людмила Тепла

Додав Тім 14 серпня 2011

Про автора

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.