Автори / Любко Дереш / Любко Дереш три тижні жив у юрті. Він написав про кішку Миколи Гоголя
На Форумі видавців у Львові 23-річний письменник Любко Дереш презентував книжку для дітей «Дивні дні Гані Грак». «ГПУ» поспілкувалася з ним за кілька днів до форуму в львівській кав’ярні «Смачна плітка» поблизу театру імені Леся Курбаса.
Дереш скидає змоклу під дощем камуфляжну куртку. Замовляє чорний чай із вершками.
— Із якими вершками? У нас вершки до кави, — дивується офіціантка. Зрештою приносить чай та окремо пакетик вершків.
— «Дивні дні Гані Грак» — збірка шести казок, — Любко розглядає листки заварки у горнятку. — Одна з них, «Ганя — заклиначка змій», уже вийшла окремою книжкою. Ці казки будуть цікаві й моїм одноліткам. Раджу хоча б подивитися ілюстрації.
Розповідає, що нещодавно повернувся з Німеччини.
— Читав свої твори у Грайфсвальдському університеті з письменниками Іреною Карпою та Сергієм Жаданом. Там удванадцяте проводять фестиваль «Українікум». На вечір прийшло чоловік сорок, переважно студенти й викладачі кафедри славістики. Запитання ставили українською. Вільного часу було мало, але скупатися у Балтиці встигли.
Минулого року Любко закінчив економічний факультет університету імені Івана Франка. Говорив, що працюватиме бухгалтером, бо самою літературою заробляти на життя не може.
— Але зараз гонорарів мені вистачає, — зізнається. — Уже видався у Польщі, Німеччині та Сербії. Готуються видання в Італії та Франції. Отримую до 15 відсотків від кожної проданої книжки. Навіть Станіслав Лем стільки отримує. Він ще живий, до речі? Помер? Земля йому пухом, — кидає вершки до горнятка. — У німецькому видавництві «Зуркамп» уже вийшли мій роман «Культ» і повість «Поклоніння ящірці» тиражем по п’ять тисяч.
Каже, що в «Поклонінні ящірці» йдеться про молодого гопника — школяра, який відбирає гроші у менших учнів.
— У німецьких виданнях це слово перекладають просто, як «gops» -»ґопс», — веде далі. — Бо у Німеччині гопників немає. А от у поляків є щось схоже — так звані дресяже.
У жовтні в Німеччині виходить роман Дереша «Намір!».
— Продаватимуть його по 15 євро, — розповідає письменник. — Перекладає молода дівчина Марія Вайсенбьок. Вона родом із Відня, одружена з харківським програмістом. Він приємний хлопець. Був російськомовним, але почав говорити українською саме завдяки фройляйн Вайсенбьок.
Минулого року роман Дереша «Архе» вийшов на диску. На львівському форумі презентують на диску роман Любка «Намір!». Його начитує сам письменник.
— «Намір!» триває дев’ять годин, — хвалиться Любко. — Записували його три дні по чотири години.
У жовтні видавництво «Фоліо» планує вихід збірки есеїв Любка Дереша, Юрія Андруховича та Сергія Жадана.
— У книжки трохи педерастична назва «Трициліндровий двигун кохання». Там десяток моїх есе. Більшість друкувалися в одній із львівських газет у рубриці «Дереш-ленд». Ще готую дитячу книжку для видавництва «Грані-Т» у серії книг «Дитинство відомих людей». Уже написав історії про дитинство письменників Марка Твена, Стівена Кінґа, Миколи Гоголя та фізика Ніколи Тесли. Оповідання про Миколу Гоголя редактор Іван Андрусяк попросив переробити. Якось Гоголя страшенно налякала кішка, — переповідає сюжет Дереш. — Майбутній письменник почав її бити. Потім виніс на вулицю й утопив у ставку. А потім йому здалося, що він не кішку втопив, а людину. Гоголь побіг до тата й попросив, щоб той його висік. Дітям це читати буде важко.
Коли пишеш — уночі чи вдень?
— У сутінках. Зачиняюся в кімнаті, ставлю поруч горнятко з чаєм. Обставив кімнату фігурками фен-шуй. Шанувальниці дарували багато різних крилатих жаб, драконочерепах, собак та пугачів. Я дивувався, чого це постійно якусь хрєнь дарують. Потім прочитав, що це — ключові фігури китайського мистецтва гармонізації. Якщо їх удома правильно розставити, то все буде зашибісь.
Траплялося, щоб дівчата просили поставити автограф на грудях?
— Лише на купюрах, паспортах і заліковках. На Сході України дуже щира публіка. А от на Заході дуже стримана — це характерно для європейців.
Хвалиться, що влітку три тижні провів на березі озера Іссик-Куль у Киргизії.
— Киргиз Женішбек Назаралієв, який займається психотехніками, запросив мене на семінар. Жили в юртах, поблизу Тянь-Шанських гір.
Насамкінець запитую, за кого Дереш голосуватиме на виборах.
— За Блок Юлії Тимошенко, — відповідає письменник.
Денис Мандзюк, «Газета по-українськи»
Додав Art-Vertep 21 вересня 2007
Про автора
На початку нового тисячоліття у в’яло текучому сучукрлітпроцесі сталася помітна подія, привід для дискусій, як мінімум, на кілька років наперед. Привід на ім’я Любко Дереш.
