Автори / Мистецька аґенція Арт-Вертеп / Клаптик до клаптика — печворк і квілт

В Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна пройшла унікальна виставка печворку й квілту – мистецтва клаптикового гаптування

Протягом минулого навчального року в Центральній науковій бібліотеці університету всіх охочих навчали декоративно-ужитковому клаптиковому мистецтву – печворку й квілту. Такі нестандартні, позаяк не націлені на вивчення мови, студії були започатковані інформаційним центром «Вікно в Америку». Як виявилося, саме в Америці давнє клаптикове шитво переросло у справжнє національне мистецтво.

До виробів старанних учениць на виставці «Kharkiv Quilt Space» («Харківський квілт-простір») додалися й роботи професійних харківських квілтерів.

Українка готує рушники, американка – клаптикові ковдри

На перший погляд слова «квілт» і «печворк» можуть видатися комусь незнайомими. Але якщо зануритися глибше, можна відшукати у цих іншомовних термінах чимало свого й рідного. «Печворк» у перекладі з англійської – робота із клаптиками, а «квілт» — стьобана ковдра. Історію цього мистецтва можна розпочинати з найдавніших донашоерних давен, коли наші предки шили собі одяг зі шматочків шкіри. Але якщо не занурюватися так глибоко, то можна згадати Великобританію XVI століття. Саме тоді острів заполонили бавовняні тканини з Індії. Пошиті із них ковдри вважалися символом неабиякого достатку. Але згодом англійський уряд видає заборону на ввезення індійського ситцю. Господиням не лишалося нічого, окрім як вдатися до економії: парадні ковдри вони почали робити із залишків тканини.

В Америці, куди переселенці завезли клаптикове мистецтво, до печворку теж вдавалися з ощадливою метою, але згодом традиції шиття почали передаватися у спадок. Існував навіть такий звичай: наречена до свого весілля мала пошити 12 стьобаних клаптикових ковдр (квілтів). Як тут не згадати українських дівчат, які ткали й вишивали собі рушники на посаг! Простежать українки культурні спільності і в традиції американських майстринь шити спільну ковдру. І таки правда: збережені до сьогодні «клуби однієї ковдри» чимось нагадують наші досвітки й вечорниці.

Зелене світло для вашої фантазії

Роботи, представлені на виставці, викликають єдину асоціацію – бабусине. Але якщо наші бабусі такі ковдри шили без жодного особливого продумування, то все ж професійний печворк, який нині американці у вдосконаленішому вигляді знову повертають на континент, має свої визначені правила й техніки. Вироби із клапатиків (а це не лише ковдри, а й що завгодно: наволочки, прихватки, пояси, сумки, листівки, картини й вишукані панно) складаються із трьох частин: зовнішньої – декоративної (накладається на флізелін), внутрішньої – м’якої (надає об’єму) і спідньої. Клаптики, які сшиваються за попередньо намальованим ескізом, можуть складати різні візерунки (приміром, є техніка «троянда», чи «картковий фокус», чи «листочок»). Вкінці робота обов’язково густо прошивається (рівними квадратами або плавкими лініями. Існують також спеціальні набори для печворку, до якого входять дошка для кроєння, рамка для кріплення роботи, ніж і лінійка.

Ужитковий печворк уже давно модернізувавався й набув нових рис. Тепер, окрім традиційного геометричного печворку, існує й арт-квілтинг, який дозволяє ще й вишивку, аплікацію і все, чого забажається вашій фантазії. До речі, квілт-митсецтво може приносити і прибуток: клаптикова ковдра коштує від 100 до 300 умовних одиниць.

Замість дерев’яної рамки – вельветова

У журналі відгуків на виставку «Харківський квілт-простір» вислови захоплення: «радість для очей», «дуже різдвяно», «фарби яскравіші, аніж у природі». Яскравості справді вистачало. Раїса Іванова, викладач Харківського художнього училища, експонувала ковдри із циклу «Сільський шарм». Цікаво, що одну з її ковдр харків’яни подарували губернатору Каліфорнії Арнольду Шварценегеру. Незвичайні картини, виготовлені у так званій вітражній техніці, запропонувала Ольга Ківшар: завдяки лискучим тканинам і дуже ретельним швам її тюльпани й іриси мов намальовані на склі. Багатство творчих можливостей клаптикового мистецтва підтверджують полотна (саме так) Ірини Фоміної. За допомогою дрібних клаптиків авторці вдалося створити справді імпресіоністичні образи – яблуні у травні, смуги прибою, «весну води». Важко уявити, в який спосіб творилися клаптикові пейзажі Людмили Васюкової: тут «пришито» кожен найменший напівтон!

Печворкині зазвичай використовують ситець: він яскравий і слухняно виконує забаганки голки. «Я коли дивлюся на свої роботи, — говорить організаторка печворк-студій Людмила Нечипоренко, — впізнаю сорочку доньки чи свій халат». Але ситцевих можливостей майстриням не вистачає, тому, як каже квілтер Марія Ковальська, «народ іде на секонд». Так, приміром, на картині Кольської, котра проводила майстер-класи у центрі «Вікно в Америку», рамку картини замінює товстий вельвет. Цікава арт-квілтингова робота Кольської «Сонце-море-вічність-Тарханкут», в якій використано морські черепашки.

Віконце, в яке можна втекти

Попри те, що печворку нині навчають у школі й на етнічних фестивалях, що видаються спеціальні журнали й книжки, в Україні професійно печворкують одиниці. У Харкові, до прикладу, їх близько двадцяти. Частина з них у 2004 році створила клуб «Чарівна скринька». Його членкині постійно влаштовують «творчі посиденьки» з чаюванням, виставки у Харківському ляльковому театрі та центральному парку міста – в день його народження.

Засновниця клубу Марія Кольська, геолог за освітою, розповідає, що печворк її захоплює своєю межовістю. «Саме на межі, — говорить Ковальська, — народжується найцікавіше. Багато жінок не реалізують себе творчо у житті. Але ж художні здібності нікуди не зникають. Це як віконце, в яке можна втекти».

Існує в Харкові ще один квілт-клуб — «Злата», який створили при громадській організації багатодітних сімей і інвалідів.

На фото: До печворку Раїсу Іванову спонукали спогади про бабусю, яка вкривала її клаптиковою ковдрою.

Тетяна Терен

Додав Art-Vertep 12 грудня 2007

Про автора

Мистецька Агенція «Арт-Вертеп» - громадська організація, заснована у 2001 році. Діяльність Аґенції охоплює всі напрямки сучасного мистецтва: музика, кіно/театр, література, образотворче мистецтво; ярмарки, спортивні змагання, історичні