Київ / Перформанс Лади Наконечної

20-22 КВІТНЯ

Національний художный музей України, вул. Грушевського, 6

Національний художній музей України

презентує перформанс

Лади Наконечної

«Ще один день»

20-22 квітня, середа-четвер, 10.00-18.00, п’ятниця 12.00-20.00

у Національному художньому музеї України (Київ, вул. Грушевського, 6)

Коли заходимо у музей то бачимо тільки об’єкти - найкращі результати, докази роботи, думки, життя художника. Тільки твори декількох художників, з безлічі тих, хто щоденно виробляють мистецьку «продукцію» по всьому світу, осідають у музеях. Музей ніби вимагає продовження, показуючи взірці, і ця вимога підкріплена перманентним очікуванням тисяч глядачів, бажанням побачити новий результат. В той же час довгострокові проекти в нашій країні не знаходять широкої підтримки, бо не дають швидкого результату. Та й процесуальність не є спектакулярною. Але якщо мистецький твір сприймати тільки на рівні об’єкту – то він не більше ніж просто ще один з товарів на полиці світового магазину. А підтримання віри у геніальність творця є тільки маркетинговою стратегією що дозволяє продати одиницю товару дорожче.

Впродовж робочих днів 20-22 квітня (середа-четвер від 10.00-18.00, п’ятничя від 12.00-20.00) у Національному Художньому Музеї України, Лада Наконечна розміщує своє робоче місце у один ряд з мистецькими творами у музеї. Підкреслюючи цінність щоденної роботи вона пропонує перевести увагу з результату на процес. Процес штрихування по поверхні, що буде здійснювати художниця, схожий на нанесення тексту на папір, на нотування часу, часу присутності художника на своєму робочому місті, проживання дня у праці. Водночас, перформанс Лади Наконечної говорить нам про положення художника у системі відносин художник-мистецька інституція-глядач, де мистецька інституція є посередником.

«Ще один день» – четвертий в серії перформансів «Заручник в НХМУ», яка продовжується щомісячними перформансами в першій половині 2011 року. Перформанси, ініційовані НХМУ та зібрані куратором Ларисою Бабій, досліджують, як живий процес мистецької акції взаємодіє з музейними часом та простором, та розглядають такі питання: Що значить бути заручником музею? На яких умовах та з ким можна вести переговори? Які можливі стратегії звільнення? Де взагалі свобода?

Лада Наконечна – художник, живе та працює у Києві. Фіналіст PinchukArtPrize у 2009 р.; фіналіст премії ім. Казиміра Малевича у 2008 р.; переможець III Українського конкурсу молодих кураторів та художників, Центр сучасного мистецтва при НаУКМА у 2003 р. З 2004 р. – член групи Р.Е.П. та з 2008 р. – член кураторської групи Худрада. Учасниця багатьох міжнародних та українських мистецьких проектів та виставок, зокрема, Перспектива (2011, проект у публічному просторі, Університетська бібліотека „Альбертіна” у м. Лейпціг, Німеччина); 2 історії – 3 світи (2011, фундація BINZ39, Цюрих, Швейцарія); ЯКЩО / ЕСЛИ / IF. Українське мистецтво на зламі (2010, PERMM музей, Пєрмь, Росія); Велика несподіванка (2010, Національний художній музей України, Київ); Майбутнє було вчора. Самоорганізаційні художні практики з України (2009, Gallery SC + Gallery PM/HDLU, Загреб, Хорватія); Another City. Another Life (2008, Zacheta Gallery, Варшава, Польша); Назовні (2007, Центр сучасного мистецтва, Київ); Postorange (2006, Kunsthalle, Відень, Австрія). Більше інформації.

Лариса Бабій працює в Україні як куратор, критик, митець. ЇЇ статті про сучасне мистецтво опубліковані наKORYDOR.in.ua, http://www.artmargins.com/ та http://www.openspace.ru/. У вересні 2010 р. ініціювала платформу неформальних дискусій «На Підлозі» у Фундації Центр Сучасного Мистецтва. Співпрацює з TanzLaboratorium з 2008 р.

Про авторів

Мистецька аґенція Арт-Вертеп

Додав Sh.Ocean 19 квітня 2011