Він трохи той самий, а радше — інший. Той самий у невтоленній жадобі Пізнання і власного
Погляду на світ. Трохи інший, бо цурається пафосності, театрально-поетичного жесту, свого колишнього строфічного малюнка. Він запроваджує власний новий канон — домежно спрозаїзований, мужньо енергійний, інтонаційно точний, елітарно спрямований.
У новій поетичній реальності — Юрій Буряк. Поет непоспішливий і глибинний, мотивований
на високу концентрацію думки, яскраву пластику слова, воскресну силу душі. Поет найрадіснішого
перебування у ще незайманому просторі Буття.
М'яка палітурка, 554 с., 2010 р.
Лауреат премій ім. П. Усенка (1982) та ім. І. Огієнка (1996). Закінчив Дніпропетровський університет (1973). Представник літературного покоління «вісімдесятників». Автор поетичних збірок «Струми» (1982), «Брук» (1985), у яких виразно простежуються с