В фантастичній повісті «Пісні Дикого Степу» автор звертається до популярної теми – минулих подій, легендарної історії Придніпров’я. Деякі сюжети написані на основі археологічних знахідок і наукових припущень, деякі є повністю вигаданими, але основна концепція повісті побудована на ідеї захисту рідної землі – Дикого Степу.
Повість розповідає про Древніх Хранителів Дикого Степу, про те, як вони обирали своїх наступників, і як виховували їх. Історія зростання і виховання феноменальних властивостей маленької дівчинки Зенки показує загальні моменти виховання Хранительок Дикого Степу, про яких згадував відомий історик Геродот, називаючи їх «амазонками» і записуючи легенди Скіфії. Персонажі повісті вигадані, але в їх образах зібрані певні можливості древніх вмінь та знань, про які говорять легенди та перекази. В повісті багато пісень, які насичують її емоційним забарвленням, пов’язуючи в єдиний вінок події та сюжети.
М'ка палітурка, 230 с., 2011 р.
Викладач кафедри суспільно-гуманітарних наук Інституту ділового адміністрування. Приймала участь в археологічних розкопках на території Придніпров'я та Ольвії.