Крамниця / Книжки / Мистецтвознавство / Михайло Хай

Українська інструментальна музика усної традиції

Зберегти

Рік видання: 2011

Кількість сторінок: 467 с.

У фолкльористичному збірнику вміщено 100 унікальних нотних зразків пастівницької, програмної, календарно-, побутово-обрядової і танцювальної музики українців, які дивом збереглися в усній традиції до наших днів і були зафіксовані автором на цифрову плівку впродовж 1989-2007 рр. Інструментальні сигнали, награвання і танці упорядковано за регіональним та жанровим принципами. Кожному нотному зразкови відповідає парадиґматичний коментар інтонаційної, метроритмічної, ладової, темпоагогічної, композиційної та етнофонічної (народно-виконавської) структури із відповідними посиланнями на фонографічні (архівні) та дискографічні (опубліковані) джерела.

Збірник розраховано на науковців-етноінструментознавців, композиторів, викладачів, студентів середніх та вищих навчальних закладів музичного і загальногуманітарного профілю, найширшу верству шанувальників музично-інструментального фолкльору.

ЗМІСТ:

• Від автора
• РОЗДІЛ І. ПОХОДЖЕННЯ, СТУКТУРА І РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ТРАДИЦІЙНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ
• Народна інструментальна музика українців: генеза - функція - ритуал
• Жанрово-типологічна структура української  НІМ
• Традиційні танцювальні форми українців
• РОЗДІЛ ІІ. ВИКОНАВСЬКО-РЕКОНСТРУКТИВНІ ЗАУВАГИ
• Проблема науково-виконавської реконструкції НІМ - нагальна потреба часу
• Етнопедагогічні засади традиційного інструменталізму
• РОЗДІЛ ІІІ. НОТОРГАФІЯ ОСНОВНИХ ЖАНРІВ
• Іструментальна музика пастівницької культури
• Інструментальна календарно-обрядова музика
• Інструментальна музика з елементами програмности
• Обрядово-ритуальна інструментальна музика
• РОЗДІЛ IV. СВІТЛИНИ НОСІЇВ ТРАДИЦІЇ
• V. ЕТНОФОНІЧНИЙ КОМЕНТАР
• Післямова
• Література
• Дискографія
• Позначення умовних та діякретичних знаків
•  

Про автора

Михайло Хай

Основний кобзарський інструмент – ліра, яку почав опановувати з 1987 р. Виконавську лірницьку щколу засвоїв від лірника П. Чемерського, а також студіюючи записи ф. Колесси, О. Нижанківського. Сворив власну лірницьку школу.