Крамниця / Книжки / Історія / Український культурологічний альманах Хроніка 2000

Україна - Польща. Діалог упродовж тисячоліть

Зберегти

Культурологічний альманах «Хроніка 2000» дев’ятнадцятий рік виходить без перерв. Годі пригадати інше періодичне видання такого штибу, котре подолало би шторми й урагани української Незалежності. Та ще й не порушуючи задекларованої періодичності — чотири випуски на рік. Герой–капітан цього історико–популярного вітрильника — поет Юрій Буряк, що спирається на незмінну підтримку Фонду сприяння розвитку мистецтв.

Серед десятків книжок «Хроніки 2000» траплялися різні: резонансні і прохідні. Два останні випуски — з порядковими номерами 80 та 81 — належать до безумовно успішних. Починаючи від самої ідеї — простежити українсько–польські контакти і конфлікти всієї нашої сусідської біографії; і до відбору матеріалів, серед яких є кілька досліджень, здійснених спеціально для даного проекту (що, загалом, не характерно для цього альманаху).

Отже, перед нами компедіум різносюжетних матеріалів вельми компетентних українських дослідників, раніше оприлюднених у різних академічних збірках, що виходили накладом у 100—200 примірників. Замість передмови — інтерв’ю з першим радником посольства Польщі Олею Гнатюк. Якість інтерв’ю, як знати, залежить не так від особи опитуваного (пані Гнатюк — добре знана у нас авторка кількох книжок про українсько–польські взаємини), як від професіоналізму інтерв’юера. Таким є історик–публіцист Ігор Гирич, якому вдалося зафіксувати в цій публікації усі головні болючі та, сказати б, ерогенні зони стосунків українців із поляками.

А далі — розмай інформації, що здатен розширити обрії розуміння і найвибагливішого читача.

Чимало місця в обох випусках альманаху присвячено мистецьким контактам. Приміром, гарвардський професор Григорій Грабович студіює над значенням для польської літератури двох творів української тематики: «Марія» (1825) Антонія Мальчевського і «Канівський замок» (1828) Северина Ґощинського. Перша поема, на думку польських літературознавців, є центральним твором тамтого романтизму (саме Мальчевський, за легендою, підказав Байронові тему його славетної поеми «Мазепа»). Твір же Ґощинського, на думку дослідника, є взірцем романтичної естетики жаху. По–сучасному кажучи, «Канівський замок» — дідусь нинішніх трилерів. То був справжній бестселер. А що найбільше цікаво для нас — «Шевченкові «Гайдамаки», — без сумніву, найважливіша літературна реакція на «Канівський замок» (уривок із цієї поеми у перекладі Ю. Буряка також приміщено в альманасі).

тверда палітурка, 652 с., 2009 р.

ЗМІСТ

Анатолій Толстоухов. Тисячолітній шлях до злагоди

Хронограф

Олександра Гнатюк: «Польща від самого початку незалежності сприяє Україні». Розмову вів І. Гирич

Хроніка XIII-XVI століть

Ярослав Ісаєвич. Перемишль і Пере-миська земля: Перші сторінки історії Володимир Александрович. Українське малярство в Перемишлі XIII — початку XVII ст.: головні проблеми історії

Григорій Логвин. Українсько-польські

мистецькі зв'язки XIV — XV ст.

Андрій Гурбик. Правова культура на українських землях у складі Польської

держави (XIV-XVIII ст.)

Микола Крикун. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях

Николай Сумцов. Станислав Ореховский

Станіслав Оріховський. Напучення польському королеві Сиґізмунду

Августу

Себастьян Фабіан Кленовим. Роксоланія. Поема

І. Лозинський. Ян Кохановський і східне слов'янство

Хроніка XVII-XVIII століть

Ярослав Федорук. Рукопис Мартина Ґолінського — археографічна пам'ятка

середини XVII ст.

Микола Стадник. Гадяцька унія

Єжи Ковальчик. Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині

Єжи Ковальчик. Пізньобарокові костьоли Кам'янецької дієцезії

Дарія Фесенко. Стінопис XVIII ст. костьолів Східної Галичини на тлі західноєвропейського та українського монументального малярства

Хроніка XIX—XX століть

Ян Бровінський. Олександрія. Поема.

Переклад з польської Ю. Буряка

Станіслав Трембецький. Софіївка. Поема. Переклад з польської Ю. Буряка Григорій Грабович. Витоки «Української школи» в польській літературі

Роман Кирчів. Українська пісня в польських альманахах

Олександр Федорук. українсько-польські мистецькі взаємини кінця

XIX — початку XX століть

Олександр Федорук. Пейзажний живопис Євгена Вжеща

Лариса Савицька. Вільгельм Котарбінський у мистецтві свого часу

Тетяна Скібіцька. Авангард модерну: польські архітектори у Києві межі

XIX-XX століть

Дмитро Малаков. Владислав Городецький — зодчий трьох країн

Віталій Тельвак. Організація та діяльність Львівського грона Історичної комісії Академії наук у Кракові

Віталій Тельвак. «Kwartalnik Historyczny» — феномен польської історіографії кінця XIX —початку XX століть

Про автора

Український культурологічний альманах Хроніка 2000

Сучасні свідомісні процеси нації вимагають вироблення нових концептуально-естетичних координат, які дають можливість переосмислення кодових соціально-історичних та духовно-культурологічних стереотипів усвідомлення буття етносу у контексті світової етнічно