У часи недавнього радянського минулого культурні зв'язки між народами Радянського Союзу здійснювалися переважно через посередництво російської культури. Сьогодні закладаються початки безпосередніх взаємин України та Азербайджану в ділянці літератури, мистецтва, економіки, політики, культури. Образно кажучи, азербайджанці намагаються говорити українською, українці — азербайджанською мовою.
Саме становище обох країн на шляху між Сходом і Європою сприяє налагодженню добросусідських відносин між двома молодими державами світу. Проблема енергоносіїв, доставки їх до Європи з території Азербайджану породжує інтерес цієї країни до України як транзитного партнера Азербайджану у його стосунках з іншими європейськими країнами. В азербайджанській нафті зацікавленість має й українська промисловість. Але не лише меркантильними чинниками має живитися обопільний інтерес.
Царина культури є універсальним простором, що породжує особливий інтерес до міждержавного співробітництва. При відмінній на перший погляд культурній традиції, для України — належність до православного східно-візантійського світу, для Азербайджану — до мусульманської цивілізації, є й багато компаративістичних паралелей. Мова і література Азербайджану ґрунтується на передньоазійських культурних засадах, спільних як для Азербайджану, так і для Ірану (історичної Персії), Афганістану, Пакистану та інших держав. Класиком азербайджанської літератури є велет арабської літератури усієї
І Іередньої Азії поет Нізамі. Так само український культурний субстрат IX —XVIII ст. міцно закорінений у культурній традиції інших слов'янських націй: у мові і літературі, релігії і філософії Росії, Білорусі, Сербії, Болгарії, Македонії. «Слово про Закон і Благодать» є пам'яткою не лише давньоукраїнської літератури, ноно близьке і є своїм для давньоросійської та давньобілорусь-кої літератури. «Повість минулих літ» — пам'ятка історичної думки України-Русі — є одночасно і документом-джерелом для початків історії Росії та Білорусі. Тобто унікальне в кожній національній культурі не заперечує культурного універсалізму, всесвітньої цінності кожної культурної одиниці у сонмі інших цивілізацій світу.
Ми ще мало знаємо один про одного. Хоч і серед дослідників українсько-азербайджанських культурних взаємин були такі величини міжнародного наукового і громадського масштабу, як М. Гулак та А. Кримський. Сподіваємося, цей тематичний випуск альманаху «Хроніка-2000» спричиниться до нових кроків назустріч один одному і українців, і азербайджанців.
Анатолій Толстоухов,
доктор філософських наук
тверда палітурка, 500 с., 2011 рік видання.
Сучасні свідомісні процеси нації вимагають вироблення нових концептуально-естетичних координат, які дають можливість переосмислення кодових соціально-історичних та духовно-культурологічних стереотипів усвідомлення буття етносу у контексті світової етнічно