ВАЛЕРІЙ ЛЯХЕВИЧ – аванґардовий письменник, який прагне у творчості йти поперед себе. І йому це вдається. У своїх мандрах часовими площинами він відкриває ще нікому незнані підсвідомі сні царини. Вийшов же Валерій з колиски світового постмодерну. Проте вчителів у нього нема. Одначе він вельми поважає Одиничних, бо й сам належить до них.
За літературним спрямуванням він – одинак. І, певне, так й добре...
Романи “Мандрівний домовик” і “Опалима купина” – це вже його особиста класика, писана у вісімдесятих роках минулого сторіччя. А сходить вона на світанку нового тисячоліття.
“Опалима купина” - том 2.
Життя опалиме: воно переходить через вогонь утрат і смертей. Проте людина, котра живе, силою свідомості долає руйнівну силу часу. Пам’ять воскрешає минуле. І є надія на перемогу над смертю в майбутньому. Монологи Андрія Кашуби – свідчення цьому... Супроти першої книги, тканина другої візерунково філософічніша за поривання автора до сяйва інтелектуальної інтуїції.