«Розстріляне відродження» (Антологія 1917 1933)
Третє видання
Таємниця «літературного злочину», за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох.
Офіційне пояснення «терористи» від самого початку сприймалося, як крик злодія: «ловіть злодія!»
Реабілітація 50-х років і видання їхніх «вибраних творів» не пояснювали нічого, а ще більше завуальовували таємницю.
Аж ось в Парижі 1959 року виходить антологія творів і розстріляних і «перевихованих» і пропалих безвісті. З неї видно їхню головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність.
Тут зібрано справді найкращі твори.
ЗМІСТ
Поезія
- Павло Тичина
- Максим Рильський
- Яків Савченко
- Дмитро Загул
- Михайль Семенко
- Олекса Слісаренко
- Микола Зеров
- Василь Еллан (Блакитний)
- Василь Чумак
- Майк Йогансен
- Володимир Сосюра
- Володимир Свідзінський
- Павло Филипович
- Теодосій Осьмачка
- Гео Шкурупій
- Дмитро Фальківський
- Василь Бобинський
- Михайло Драй-Хмара
- Євген Плужник
- Леонід Чернов (Малошийченко)
- Степан Бен
- Микола Бажан
- Марко Вороний
- Василь Мисик
- Олекса Влизько
- Кость Буревій (Едвард Стріха)
Проза
- Миколо Хвильовий
- Валеріян Підмогильний
- Григорій Косинка
- Іван Сенченко
- Борис Антоненко-Давидович
- Юрій Яновський
- Остап Вишня
- Микола Куліш
- Кость Буревій
Есей
- Андрій Ніковський
- Юрій Меженко
- Микола Хвильовий
- Микола Зеров
- Володимир Юринець
- Олександер Довженко
- Лесь Курбас
- Михайло Грушевський
- Юрій Лавріненко
Євген Сверстюк про «Розстріляне відродження».
992 с.
Про автора