Книжка відомого французького філософа та історика культури Мішеля Фуко (1926 — 1984) «Археологія знання» (1969) з’ясовує історичні умови виникнення та розвитку медицини, біології та гуманітарних наук, містить аналіз співіснування зв’язків між елементами пізнання, а також формулювання філософських установок, нерідко далеких від традиційної «історії ідей». Істотним моментом дослідження є критичний перегляд таких традиційних понять, як «вплив», «розвиток», «автор», «твір», «книга», «історія», «література». Головні категорії «Археології знання» — «позитивність» (єдність у часі та просторі матеріалу, який утворює предмет пізнання), «історичне апріорі» (сукупність умов, що дають можливість прояву позитивності в тих або інших висловлюваннях), «архів» (перелік висловлювань, породжених у рамках позитивностей за правилами, заданими історичним апріорі).
М’яка палітурка, 326 с., видання 2003 року