Симулякри і симуляція, мертва культура і завчасне воскресіння після псевдосмерті, надмірна точність копії і неможливість навіть колонуванням домогтися відтворення Того Самого, четвертий вимір і четвертинне дійство, імполозія і негентропія, орбітальне і сателітизація, циркуляція і реверсія, метафізика і патафізика…
Увесь цей дискурс необхідний французькому соціологові і філософу Жану Бодріяру, щоб попередити суспільство про наступ симулякрів третього порядку — симулякрів, заснованих на інформації, моделі, кібернетичний грі, суть яких полягає в тотальній операційності, гіперреальності, прагненні до тотального контролю.
Теоретик «смерті модерну» і основоположник нової метафізичної теорії, Бодріяр наводить у своїй праці цілу низку ориґінальних суджень і прочитань того, що діється сьогодні у світі, світі, який дедалі більше стає реальнішим за реальний: гіперреальним.
Книжка зацікавить широке коло культурологів, філософів, соціологів, фахівців різних галузей гуманітарних наук.
Переклав з французької Володимир Ховхун.
М’яка палітурка, 230 с., видання 2004 р.