Хто такі круті?
Це здоровезні бугаї з короткими стрижками, пальцями «веєром» і пістолями у кобурах під шкіряними плащами.
А, може, це олігархи, які жлуктять коньяк «Хенесі» з дорогими повіями? А зранку, послабивши краватку від Версаче, з парламентської трибуни говорять нам високі слова про мораль і культурний занепад.
Чи, може, це звичайні міліціонери, які періодично відловлюють отих перших, з короткими стрижками? А потім отримують за це догани від керівництва, що п’є коньяк з другими, на яких, власне, і працюють перші.
Усі вони круті. Й об’єднує їх лише одне — ці хлопці довго не живуть.
Тверда палітурка, 336 с., видання 2006 р.