Проза Ігря Бузька пориває з традиційною для української новелістики ХХ ст. романтичною та імпресіоністичною поетиками. Молодий автор не розчиняє фактів у ліричній розчуленості, а подає сам факт, подію реальну чи вигадану, і міцно вкорінює їх у художній простір і час. Тут можна говорити про певне повернення до класичних новелістичних форм: об’єктивної фабулярності, компактної композиції, настанови на точне і пластичне зображення.
М’яка палітурка, 72 с., видання 2005 р.