Крамниця / Книжки / Андрухович, Бондар, Жадан

«MASKUL`T»

НАКЛАД ЗАКІНЧЕНО

Першим виданням, яке «Критика» випустила у світ на початку 2003 року, одразу по різдвяних святах, стала невеличка збірка нових есеїв і поезій Юрка Андруховича, Андрія Бондаря та Сергія Жадана.

Сорокавосьмисторінкова жовтогаряча книжечка незвичного майже квадратного формату, котру супроводив довершено-лапідарним переднім словом знаний польський критик Богдан Задура і вельми вигадливо здизайнував львівський мистецький дует Влодка Костирка та Юрка Банзая, власне, мала виконувати функцію такого собі буклета чи то «програмки» на однойменних поетичних концертах, що їх трійця поетів, підтримана Польським інститутом, часописом «Критика» і Громадським радіо, влаштувала в Києві та Харкові спільно з одним із найпопулярніших в артистичних колах Польщі джазовим тріо Олесь/Тшаска/Олесь.

Утім, попри відверто бібліофільський наклад і концептуальне рішення видавців поширювати його лише на відповідних літературних акцій, не віддаючи до книгарень, збірка набула цілком самостійного значення, адже містить здебільшого ще не друковані або ж подані у нових версіях верлібри Андруховича («And the Thrid Angel Sounded», «California Dreaming», «Glory to the Camels», «Life is a Long Song», «Bombing New York City») та Бондаря («latynka», «слов’янські боги грають в доміно…», «чоловіки моєї країни…», «чайна», «інопланетяни — це душі померлих африканських дітей…», «вірш який ніколи не перекладуть іншими мовами»), що ввійдуть до їхніх наступних поетичних книжок, а також повний текст Жаданового вертепного лібрета «Мері Кристмас, Джизус Крайст», відомого за виставою харківського театру «Арабески».

В коротких есеях, які відкривають кожен із трьох авторських розділів книжки, Андрухович, Бондар і Жадан намагаються витлумачити прикметні властивості чи то поетики, чи то «творчої особистості» своїх колеґ за цим дещо несподіваним для читацького загалу новопосталим об’єднанням. Однак уважне читання і «побратимських» дописів, і, головне, самих віршів переконливо доводить: попри відчутний і цілком усвідомлюваний самими поетами присмак пізнього американського аванґарду, маємо тут до діла не так з іще одним угрупуванням на спільних естетичних засадах, не з черговою українською реінкарнацією «нью-йоркської школи» або нашим варіянтом «огаризму», як із груповою презентацією трьох суто індивідуальних і в суті речей вельми відмінних програм послідовно, але по-різному драматичної, персоналістської та мінімалістичної поезії, кожна з яких заповідається позначити напрямок, яким рухатиметься далі українська література.

Про автора

Андрухович, Бондар, Жадан