«Російські історичні міти»
Спонукане величезним читацьким зацікавленням, видавництво «Критика» випустило в світ друге видання збірки вибраних науково-полемічних праць американського медієвіста, професора російської історії Гарвардського університету, голови Американської асоціяції славістики Едварда Кінана (перше з’явилося 2001 року). Його контроверсійні розвідки з історії російського й українського середньовіччя та ранньомодерного часу, присвячені найгострішим, найдискусійнішим аспектам російсько-української культурної спадщини, історія якої була затруєна з російського боку густою імперською мітотворчістю. Писані протягом останніх тридцяти років, статті публікувалися різними західними науковими виданнями, але під однією обкладинкою їх більша частина зібрана тільки в українських перекладах. Часопис «Критика» знайомив своїх читачів зі скороченими версіями двох із них: «Російські міти про київську спадщину» (1–2, 1999), «Чи міг Ярослав Галицький 1185 року стріляти в султанів?» (12, 2000). До другого видання, порівняно з першим, автор додав дві статті, — одна з них, про тюркську лексику у «Слові о полку Ігоревім» (у зіставленні з «Задонщиною»), є побічним наслідком його докладного вивчення історії появи в науковому обігу тексту, який більшість істориків датує дванадцятим століттям і який насправді, доводить дослідник, написаний наприкінці вісімнадцятого; інша, присвячена одній із чільних постатей, пов’язаних із розколом православної церкви в Московії ХVIІ століття — протопопові Аввакуму, друкується вперше в цій книжці. Сам автор далекоглядно пророчить, що «перегляд звичних російських національних мітів, більшість із яких стала також і мітами світової русистики, — зовсім не марна справа. З’ясування, як саме ця мітологія опанувала росіян, безпосередньо пов’язане з тим, якої поведінки в міжнародних справах ми можемо очікувати від них тепер, коли вони більше не є панівною нацією імперії і не обмежені доктринерським марксистсько-лєнінським інтернаціоналізмом».
Про автора
Пошук
