Пошук
Пошук
Загострення конфлікту між видимістю і дійсністю, між нормальністю і ненормальністю, між індивідом і суспільством, між внутрішнім світом людських почуттів і зовнішнім світом буденної реальності — навколо цих тем обертаються драматургійні шедеври Піранделло. Екзистенційна самотність і відчуженість його героїв, їхня душевна дезорієнтація і розщеплення свідомості — промовистий компендіум глобальної духовної кризи, яку пережила людина ХХ сторіччя. Герой Піранделло — це «людина відносна», яка сама не знає «хто вона», бо губиться в калейдоскопі сталих соціальних і психологічних масок та розмитих внутрішніх цінностей.
Додаткова iнформацiя:
Луїджі Піранделло народився 1867 року на Сицилії в родині власника сірчаних копалень. Філологічну освіту здобув у Римському і Боннському університетах. Літературну діяльність розпочав як поет. Перша його книжка поезій «Радісний біль» («Mal giocondo», 1889) створена під впливом реалістичного напрямку в італійській літературі — веризму. Перший роман Піранделло — «Вигнанка» («L’esclusa») з’являється друком 1901 р., проте слава прозаїка приходить до нього аж з третім романом «Блаженної пам’яті Маттіа Паскаль» («Il fu Mattia Pascal», 1904), в якому провідна тема його творчості окреслилася вповні: «Обличчя і маски». Така глибоко «театральна» тема не могла не спонукати Піранделло до вираження себе і у драмі. Від 1915 р. він цілковито присвячує себе драматургії, написавши аж 44 п’єси, переважна більшість з яких відразу потрапляє на кін. Але вершиною драматургійної творчості Піранделло критики вважають п’єси «Шестеро персонажів у пошуках автора» («Sei personaggi in cerca d’autore», 1921) та «Генріх IV» («Enrico IV», 1922). 1934 р. Луїджі Піранделло отримує Нобелівську премію з літератури за «творчу сміливість та винахідливість у відродженні драматургійного і сценічного мистецтва».
Змiст:
П’ЄСИ
ОПОВІДАННЯ
Тверда палітурка, 335 с., видання 2006 року
Лінки · Про нас · Контакти · Реклама на сайті
м. Дніпропетровськ, вул. Червона,11.
Телефон: +38 066 272-26-24, +38 096 044-19-92
