Це не перемпів, а сумлінна, хоч подекуди, може, й занадто розкута інтерпретація шедевру світового письменництва. Інтерпретація, яка виходить за межі традиційних уявлень про літературний переклад. Свідомий відступ від «букви» оригіналу, на думку Василя Шкляра, лише допомагає йому зберегти і наблизити до сьогоднішнього читача дух, колорит і красу найхарактерніших новел «Декамерона».
Всупереч відомому твердженню, що перекладач поезії є суперником автора, а тлумач прози є його рабом, Василь Шкляр обстоює принцип золотої середини і презентує твір Джованні Боккаччо таким, яким він бачить його очима нашого сучасника.
Тверда палітурка, 104 с., видання 2006 р.