«Це вірші — а писалися вони майже чотири
роки — з’явилися із думок і спогадів про гарних
і світлих людей. Ці вірші, як і люди, часто
мене саму рятували від спустошеності чи
неприсутності духа.
З роками все більше відчуваєш, що люди, яким не
байдуже до тебе, — це і є твій найбільший скарб.
А ще починаєш
на старі фамільні знимки і глибоко розуміти
живий родинний зв’язок, і боятися його обірвати.
Не знаю, звідки взявся цей образ — квіти цмину.
Все одно звідкись,
Врешті я зрозуміла, що має бути саме цмин —
і незмірно живуча, ментально дуже нам близька.
Кожен поет, свідомо чи несвідомо,
шукає сенсу буття. Я намагаюся…
я вчуся любити і бути вдячною.
І радіти найпростішим речам.
Я безмірно вдячна долі за тих людей,
котрі поруч зі мною, і тих, котрі були
і залишаться в моєму серці
паростками світла.
І думаю, кожна людина, бодай
на мить, може стати для когось
Бо це буває потрібно.»
Мар’яна Савка
Поетеса, дитяча письменниця, літературознавець, публіцист, головний редактор «Видавництва Старого Лева». Народилася у містечку Копичинці Тернопільської області. У юності займалася співом і театром. 1995 р. у Львові закінчила університе